Звертаюся з великою повагою до своїх земляків за те, що в ці важки та криваві для країни часи, незважаючи на величезний моральний тиск, на великі випробування, Ви не зламалися і зберегли найважливіше – духовність і вірність своїй рідній землі - Україні.
Колишня команда Єфремова сьогодні знову всіма можливими способами, нехтуючи законодавством, шляхом залякуваннями і «солодкою» брехнею, рветься до влади. В рядах опозиції сьогодні всі ті, хто сприяв окупації нашої землі. Представники «окупаційного» блоку, забувши про совість, порядність, людяність, знову агітують нас повернутися до повної підкори, щоб повернути країну до розбрату, війни, злиднів. Сватівські представники колишньої команди Єфремова, будучи при владі, хотіли зробити нас рабами, але ми залишилися людьми! Як нас не гнобила сімя Януковича та його районні «прихвостні», сватівчани-патріоти не дали «вбити» демократію та своє право бути людьми.
Можливо, не завжди питання вирішуються на користь тих, хто їх порушує, але за останні пять років кожен сватівчанин мав право власного голосу на відміну від попередніх років. І як результат – жодна людина не відчула на собі тиску або переслідувань за те, що мала особисту думку, про що не можна було і подумати за останні девять років влади «сватівських єфремівців».
Райони, міста і села підтримували окупаційні війська здебільшого саме через зраду їхніх керівників. Вони «здавали» свої населенні пункти разом з обдуреними людьми, сьогодні там – ТЕРИТОРІЯ ВІЙНИ.
Ті опозиціонери, які рвуться знову до влади, під час свого керівництва отримували величезні дотації з державного бюджету, а людям завжди говорили одне і теж – не вистачає коштів ні на що. Їх за девять років так і не вистачило на басейн, їх завжди не вистачало на лікарню, на школи, їх не вистачало на людей – на нас з вами. А міська влада, не зважаючи на війну – ніколи не плакалась, а щодня робила свою роботу, тому сьогодні місто - ЖИВЕ!
Команда Єфремова втекла, залишивши народу страшну долю — війну. Але ми з Вами не здалися, бо ми були всі разом – громадяни, міська влада, самооборона та українська армія. І тут, на передовій, я бачила, як під час обстрілів люди спускалися у підвали, як витягували своїх покалічених дітей з напіврозвалених будівель, як народжували у тих же підвалах, як люди залишалися без своїх домівок…
Я багато думала про те, якби не тодішній голова РДА Борзило та міський голова Рибалко разом із сватівчанами, які їх підтримали – була б війна і у моєму рідному місті! Всі сьогоднішні розмови представниці опозиціонерів про зниження тарифів на комунальні послуги – це відверта брехня, хіба що вона буде платити з власної кишені за кожного з нас особисто. А обіцяють все підряд, бо досі вважають нас стадом, яким можна понукати, маніпулювати і не нести за це ніякої відповідальності. Ніхто з представників цього блоку не пішов до лав Української армії захищати рідну землю, ніхто не чув, що вони чимось допомагають нашим військовим, в той же час ні для кого не секрет, як вони чинили опір нашим військам на початку збройного конфлікту на Донбасі. Може, мріяли про посади міністрів в «новому уряді ЛНР»?
Сьогодні вони знову хочуть взяти реванш, не розуміючи, що їх потяг вже пішов! Напрям руху цього потягу, як і у всієї «команди путіноїдів» – ганебний, зрадницький, кривавий. Це моя особиста думка і маю на неї право, як безпосередній учасник АТО.
Ну, і наостанок. Ви замислювалися, чому багато з тих, хто до цього нічого не зробив для міста, сьогодні претендують на посаду мера? Тому, що триває децентралізація, і дуже багато повноважень (разом із грошима) буде передано місту та району. А для багатьох з них бюджет і власна кишеня – брати-близнюки.
Прошу вас, земляки! Не наробіть помилок, бо після 20-ї години 25 жовтня щось змінити вже буде неможливо.
СЛУЖУ НАРОДУ УКРАЇНИ!
Шкир Вікторія Валеріївна, громадянка України