Дуже важко на душі, коли велика сватівська родина збирається з сумного приводу. Але іноді це необхідно, щоб підтримати земляків, які втрачають близьких та рідних. Сватівською громадською організацією вболівальників ФК «Шахтар» «Сватівські кроти» 10 жовтня був організований футбольний турнір памяті про наших земляків, які загинули пять років тому в страшній аварії, повертаючись з чергового матчу відомого футбольного клубу України з м. Донецьк. Життя сімох хлопців, футбольних фанатів, обірвалося в самому розквіті сил, залишивши нескінченний біль втрати в серцях рідних та друзів. Перед початком турніру священнослужителі провели панахиду по загиблих, а всі присутні вшанували хвилиною мовчання память про Максима Щербака, Олега Цвіташа, Костянтина Мороку, Олександра Замаєва, Євгена Литвина, Вадима Кушнарьова, Сергія Ганжинова.
Під час офіційної частини міський голова Євген Рибалко наголосив, що «іноді життя несправедливе, адже ця трагедія забрала життя у порядних, бажаючих жити на повну силу молодих людей, які б могли ще довгі роки жити разом зі своїми родинами, разом з нами, працювати та творити добро для рідного міста. Та саме ініціатива друзів та спортивних соратників по організації традиційного турніру дає нам змогу не тільки замислитися над крихкістю людського життя, а й вшанувати память про загиблих сватівських футбольних фанатів». Євген Вікторович закликав усіх громадян до відповідальності за власні дії та вчинки, які не повинні ставити життя інших людей під загрозу. «Кожен повинен розуміти свою відповідальність, поважати інших та вірити в Господа, і тоді все буде правильно!», - наголосив Є. Рибалко.
В турнірі памяті взяли участь 10 команд Сватівського району: с. Мілуватка, с. Гончарівка, с. Преображенне, смт. Нижня Дуванка, «Рятівник» (ДСНС), Сватівський РВ ГУМВС, «Горсовет» (Сватове), Громадська організація СКВ ФК «Шахтар», Сватівська філія ДПТНЗ СПАЛ, команда військовослужбовців загону оперативного забезпечення. Команди були розбиті на 3 підгрупи, де ігри відбувалися по круговій системі.
Хочу відзначити, що команди, які брали участь у турнірі, майже рівні у плані підготовки та професіоналізму. Можна дійти висновку, що сьогодні у Сватівському районі була б непогана збірна команда з футболу. Але перешкодою для створення такої команди є відсутність фінансування. Раніше на себе ці обовязки брали державні підприємства та агроформування, сьогодні ж фінансування спорту перебуває на одному із останніх місць в районному бюджеті. Згадую слова одного колишнього чиновника з обласної адміністрації: «Чим менше грошей витрачаємо на спорт, тим більше будемо витрачати на лікарні», тому недарма під час нагородження міський голова Є.В. Рибалко наголосив, що настав час поміркувати про підтримку збірної команди Сватівського району, яка б гідно представляла наш регіон на змаганнях вищого рівня.
В турнірі найбільше напруження як серед гравців, так і серед глядачів викликали напівфінальні та фінальні матчі. На футбольному майданчику розгорілася справжня боротьба за ІІІ місце та за володіння перехідним Кубком. Пристрасті та емоції настільки зашкалювали, що суддям неодноразово доводилося демонструвати порушникам не тільки «жовті», а й «червоні» картки.
Результати напівфінальних ігор: с. Гончарівка – «Рятівник» ДСНС (6:4); с. Преображенне – «Горсовет» (1:1, по пен. 1:2).
Третє місце пєдесталу виборола команда з Преображенного, яка обіграла команду «Рятівник» ДСНС із рахунком 5:2.
У запеклій боротьбі за Кубок турніру футболісти Гончарівки поступилися команді «Горсовет» (Сватове) з рахунком 4:3.
Всі гравці команд, які вийшли до півфіналу та фіналу футбольного Турніру памяті, були нагороджені грамотами, медалями, памятними вимпелами та сувенірами від міської ради. Кращим гравцем турніру було визнано Демченка Олексія (команда «Горсовет»). Суддівська колегія була представлена у складі О. Подзєгуна, С. Ляхова, С. Гайдидея та Ю. Кушнарьова.
В перервах між іграми гравці команд-учасниць та глядачі мали змогу ознайомитися із памятним стендом, де були виставлені світлини загиблих хлопців. З фотокарток дивилися життєрадісні, усміхнені обличчя наших загиблих земляків. Кожен з них був і залишається в памяті прекрасним сином, братом, чоловіком та татусем. Вічна їм память.
Наталія Світлична