Дивні зміни у світогляді виключно за лічені місяці до виборів Шановні сватівчани!
Через невеликий проміжок часу ми будемо обирати собі нову владу. Знаю, що з цього приводу існують різні думки. Знаю, що деякі громадяни взагалі ні в кого і ні в що не вірять, вони «випали» з життя і свої настрої намагаються навязати іншим. Знаю, що буде багато претендентів на головне крісло міста та на депутатські мандати. Мати можливість вільно обирати — це дуже добре. Всього декілька років тому такої можливості не було. Був один безальтернативний кандидат і до чого це призвело всім відомо. Хочу, щоб сватівчани не помилилися у своєму виборі, не повірили «рожевим казочкам» і не обрали чергових популістів та мрійників. Для цього не треба мати багато розуму, а взяти аркуш паперу і записати все, що зроблено Є.В. Рибалко зі своїми однодумцями і порівняти з тим, що зроблено опонентами. Одразу прошу не вірити різного роду обіцянкам на кшталт взяття на баланс багатоповерхових будинків, ремонту дахів, підїздів, відродження ЖЕКу, створення ОСББ, добудови басейну, будинку медиків або обіцянки про те, що вулиці Артема, Грушевського, Дзержинського зроблять пішохідними та іншим подібним «казочкам». Сьогодні це зробити неможливо, бо немає не тільки коштів, а й перш за все правових підстав. Тому не вірте подібним обіцянкам, вони носять суто популістський характер з єдиною метою – сподобатися виборцям.
Мене ж більше цікавлять інші проблеми міста. Тому я задаю питання усім майбутнім претендентам на «мерське» крісло (окрім Євгена Вікторовича, бо його ставлення до цих проблем мені і мешканцям міста відомі) та майбутнім депутатам. І прошу надати відкриту та, головне, чесну відповідь.
1. З яких джерел будете формувати бюджет міста?
2. Яким чином будете підтримувати благоустрій міста? Яку політику будете вести відносно тих мешканців, які смітять у місті, не укладають договори на вивезення сміття, на стовпах розклеюють оголошення та рекламу, розпивають в громадських місцях спиртні напої, а пляшки кидають на тротуари, і взагалі стосовно тих, хто не виконував і не виконує Правила благоустрою? Чи готові Ви відносно таких громадян застосовувати заходи впливу (штрафувати і т.ін.)?
3. Чи будете Ви активно залучати підприємства, установи, приватних підприємців та громадян міста до суботників та інших заходів по наведенню порядку на закріплених територіях? Чи будуть білитись бордюри?
4. Чи буде продовжуватися робота по наведенню порядку на кладовищах, ремонту стадіону та подальшого освітлення вулиць?
5. Що будете робити з проблемою підвищення цін в маршрутках та перевезенням пільговиків?
6. Що будете робити з комунальною власністю, землею? Чи будете Ви все продавати?
7. Яке Ваше ставлення до дій сепаратистів і РФ та федеративного устрою України?
Думаю, ми всі чекаємо на відкриту відповідь на ці запитання. Особливо хочу почути думку Мормуля В.В. та Русанової Л.П. (чув, що вони дуже бажають стати мером та головою райради). Чому до них особливе ставлення? Та тому, що в ті часи, коли Володимир Володимирович очолював адміністрацію, він завжди Є.В. Рибалку ставив «палки в колеса». Він ніколи нічим не допомагав. Навпаки — ним постійно ініціювались різного роду перевірки з боку КРУ, прокуратури, СБУ, Антимонопольного комітету. Збудували міст через річку, і в цьому питанні він вирішив напакостити.
Також дуже хочу почути їхню думку відносно сьомого питання. Чи й досі в їхніх головах «сидить» мрія про федералізацію та очікування вторгнення в Україну російських військ? Чому це питання таке важливе? Тому, що людина, яка займає державну посаду та отримує гроші від українського народу, зобовязана бути патріотом держави, любити і піклуватись про свій народ. А виходить навпаки, гроші отримує від народу України, а служить іншій державі. Такого ніде не буває і кваліфікується це як зрада. Впевнений, що на це питання відвертої відповіді не почую. Боязно!
Також мене цікавить, як Мормуль (колишній голова РДА) буде вести себе, якщо голова адміністрації або префект по відношенню до нього (у разі обрання мером) буде діяти так, як колись діяв він по відношенню до Є.В.Рибалка?
Тепер перейду до досить риторичних запитань, але дуже важливих, бо хочеться все ж таки знати про світогляд майбутніх керманичів міста. Чому більшість кандидатів в мерію лише за 2-3 місяці до виборів стали турбуватися про сватівчан? Одразу стали возити дрова, ремонтувати вулиці та паркани, а дітей окутали «щирою» турботою. Що заважало робити добро раніше? Гроші є, обіцяють же купити трактор. Дивно спостерігати за окремими діячами, як вони одразу стали «ярими» патріотами, різко полюбили військових. Хоча я не бачив і не чув їхнього голосу «проти» минулого року, коли окремі громадяни закликали вигнати військових з міста. Не чув їхнього голосу відносно цілісності та суверенітету держави під час так званого референдуму. Я взагалі від них не чув щодо цих подій ні одного слова. Тоді тільки Є.В. Рибалко до хрипоти в горлі доказував незаконність та ганебні наслідки затіяної авантюри регіоналів і комуністів з референдумом.
Не дуже зрозуміла позиція і колишніх очільників міста та правоохоронців. Всі ми присягали своєму народу, люди зі своїх податків платили нам зарплату, а коли прийшов час захищати цих людей, зясувалося, що присяга і палкі речі – пусті слова, а всі нагороди і високі звання меркнуть в очах простих людей. Але сьогодні з «копченими» очами вони знову лізуть до влади і, звісно, заради народу.
Ще мені цікаво, чому бажання допомагати виникає виключно з бажанням бути обраним на посаду. Пригадуєте як Мормуль В., Русанова Л., Шерстюк М., Родюшкін С., Кривоніс С. після зняття з посад одразу втратили інтерес до життя сватівчан, своїх виборців. Вони одразу перестали ходити на засідання сесій, а це – головний обовязок депутата. Їх перестало цікавити майбутнє земляків, бо немає крісла. Виходить, що ставлення до людей повністю залежить від займаної посади. Що це як не карєризм і бажання нажитися за рахунок народу.
Ще хочу звернутися до земляків, щоб не слухали, так званих, «битових сепаратистів». Це колишні комуністи та регіонали. Вони увесь час були при владі, привели країну до біди, а зараз спекулюють на економічних труднощах. Вони тихесенько стоячи в чергах, в маршрутках або в побутових розмовах навмисно у людей викликають невдоволення та збурення. При цьому замовчують, що були активними учасниками референдуму та розкрадали країну. Лише слабкість всієї правоохоронної системи дає можливість їм бути непокараними і цим вони вміло користуються. Прошу вас ні в якому разі не піддавайтесь цим розмовам. Не робіть вибір на користь дешевої ковбаси між життям в демократичній, правовій державі. Ковбасу зїмо, а життя вічне, бо у кожного є діти та онуки. Подумаємо за них, адже ми за них відповідальні.
Час на роздуми та свідомий вибір ще є. Давайте не зробимо помилки всі разом, щоб потім не сидіти на кухні та не «кусати лікті». Ні на секунду не забувайте, що в країні йде війна, війна підла, з дуже підступним ворогом. Майже кожного дня кращі сини і доньки гинуть за Україну і за те, щоб кожен з вас мав можливість жити в мирі та благополуччі.
Хочу повернутися у квітуче та охайне рідне місто, тому і не бажаю, щоб у міській раді сиділи популісти та нероби. І тут, на мою переконливу думку, велику роль повинні відіграти освічені, культурні та успішні люди, які спроможні аналізувати ситуацію і яким небайдуже майбутнє рідної країни.
Не будьте байдужими! Памятайте — наше благополуччя залежить від нас самих!
Землякам бажаю миру, здоровя і всього найкращого!
Щиро сподіваюсь на відповіді.
З повагою — військовослужбовець ЗСУ, старшина О. Звягольський