Вже не один рік стоїть проблема стосовно ТОВ «Сватівський завод торгівельного устаткування». Минуло не менше 10 років відтоді як це підприємство припинило свою діяльність. Бездіє завод, який колись був найбільшим у Сватовому, де працювало понад 500 робітників та інженерно-технічних працівників.
Час від часу порушується питання про те, що матеріальні цінності з підприємства розкрадаються, але відповідальності за це ніхто не несе.
З цього приводу до міліції була направлена заява сесійної ради, де говорилося, що невідомими особами проводиться демонтаж нерухомого майна та крадіжки будівельних матеріалів.
І ось якою була відповідь.
«В ході перевірки було встановлено, що на даний момент колишнія ТОВ «Сватівський завод тогівельного устаткування» не функціонує. Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що в листопаді 2007 року, точної дати встановити не вдалося можливим, керівництвом ТОВ «Союз заводів важкого машинобудування» м. Донеціка була викуплена адміністративна будівля колишнього заводу. Крім того встановлено, що споруди зазначеного підприємства, окрім адміністративної будівлі, на даний час належать гр. Погодіну В.В.. Опитати гр.Погодіна В.В. не має можливості, у зв’язку з чим неможливо встановити, що саме було демонтовано та викрадено з території підприємства, а також встановити суму заподіяних збитків.
В ході проведених оперативно – розшукових заходів встановити осіб, які проводять демонтаж споруд, а також вчиняють крадіжку майна не вдалося».
Окрім здивування остання фраза не викликає нічого. Важко знайти особу, яка купила адмінприміщення та майно? Тиждень тому Погодін був у місті Сватове, його бачило багато людей, крім працівників ОВС.
Стосовно встановлення крадіїв, то, якщо вже міліція не може їх «встановити», то тоді хто це може зробити? Адже робиться цей, так званий «демонтаж» не так вже й таємно, бо знають про нього багато очевидців. На очах, як кажуть, «по живому» розтягується колись велике підприємство, а відповідні служби замість того, щоб принципово ставитися до таких фактів, лише «встановлюють», що « в діях невстановлених осіб формально вбачаються ознаки складу злочину, але»... (і далі перераховуються «перешкоди», які стримують прагнення порушувати кримінальну справу.
Інакше як відпискою таку «відповідь» назвати не можна. Можливо саме тому й продовжується «демонтаж» не лише згаданого заводу, а й багатьох інших об’єктів господарювання, які сьогодні бездіють і їм вготовано лише один вихід—розкрасти і передати на металоприймальні пункти. І до остаточного завершення цього «процесу» залишилося не так вже й багато.