По різні боки одних дверей

    Тих, хто завітав 2 червня до приміщення міської ради на засідання адміністративної комісії, та цю комісію розділяли лише двері приміщення, де відбувалося  засідання.
    Група людей (адмінкомісія) засідала у кабінеті №8, інша група (викликані на комісію) чекала своєї черги за дверима у коридорі. Настрій усіх задіяних у цьому процесі був не на висоті. Чому?
    А яким же може бути настрій у людини, котра скоїла правопорушення? І який настрій можуть мати люди, які в силу своїх професійних обов’язків повинні покарати порушників?
    Які були скоєні порушення? Більшість із запрошених порушили п. 22 ч. 2 Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку в місті Сватове, а саме: зберігали будівельні матеріали, пісок, глину, щебінь біля своїх садиб. Мов прищі на тілі, ці купи заполонили деякі вулиці нашого міста. Частенько сватівчани беруть «на запас» або «про всяк випадок» будівельні матеріали і, виваливши їх коло двору, надовго забувають про них. Кучі заростають бур’янами, а будівельні роботи так і не розпочинаються. І про те, що територія біля подвір’я — це земля Сватівської міської ради (тобто наша з вами), а не приватна, такі господарі замислюються вже після складання адмінпротоколу. От тоді і починається: «я не знав», «я не буду сплачувати штраф», «повинні були попередити» і т. д.
    Шановні добродії! Закон для всіх один. У двір до вас ніхто не заходить і поради, яким чином облаштовувати там все навколо будинку, ніхто не дає. Але будьте ласкаві — придворова територія повинна бути викошена, чиста й упорядкована. Ну, а якщо ні…
    У деяких ЗМІ з цього приводу промайнули іронічні натяки, що «Сватівська міська рада за такий кошт вирішує свої матеріальні проблеми». Цікава думка. Щоб у такий спосіб наповнити міський бюджет, нам потрібно накласти штрафи практично на всіх наших городян — від новонароджених до найбільш похилого віку (мінімальний штраф згідно зі ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення 340 грн  х 19000 населення = 6460000 грн). Дякуємо кмітливим журналістам за підказку. От тільки скористатися таким «бюджетонаповненням» буде навряд чи можливо і доцільно. Головна наша мета — чисте й упорядковане місто. Бо ми залюбки говоримо про те, що за кордоном у містах ідеальна чистота, все блищить і сяє, ніде жодного папірця. Говоримо — а самі чекаємо, що прийде ХТОСЬ, і бур’янець нам покосить, і пісок перенесе, і сміття прибере. А спробуйте, поїдьте за кордон і висипте купу глини біля подвір’я або віднесіть відро сміття під якийсь паркан — ви не тільки штраф будете сплачувати півроку, а ще й на громадських роботах щонайменше  місяць будете щодня чистити, гребти і мести.
    Нам не до європейської цивілізації треба рватися, а повертатися до нашого українського коріння! Українці завжди були однією з найохайніших націй, закоханою у природу та навколишній світ. Біленькі хустинки, вибілені хати, розмальовані призьби, вишиванки, чистота на подвір’ї — на якому етапі загубили ми все це? 300 років тому вся Європа, з її вузенькими вуличками, на які виливалися помиї з вікон, із затхлими каналізаційними канавами могла заздрити українській впорядкованості, чистоті, затишку та здоровому довкіллю.
Шановні мешканці міста! Ми — українці! Ми — сватівчани! Не бюджет штрафами нам треба наповнювати, а душі наші розумінням того, що не все залежить від влади і грошей. Оточити себе чистотою і красою можна і своїми власними руками, бажанням, працею.
    А байдужим ще раз нагадуємо: за складування будівельних матеріалів за межами двору статею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладання штрафу в розмірі від 340 грн.  Можливо, це додасть декому ентузіазму і любові до порядку. І тоді нас не розділятимуть ніякі двері, тим більше — двері адміністративних комісій. Ми повинні бути по один бік, бути разом.