Весь світ кинувся оформляти субсидії. І не дивно, адже тарифи на газ підскочили майже в сім разів, тоді як зарплатня та пенсії залишилися на місті. Кожен житель швиденько підрахував свої доходи і зрозумів, що без державної підтримки він «протягне ноги». Але щоб отримати цю державну підтримку, потрібно «ноги побити». І я з острахом думаю, яке це неймовірне навантаження на людину похилого віку.
Незважаючи на те, що державні чиновники декларують спрощену систему отримання субсидії, таке враження, що сватівські чиновники роблять все можливе, аби цю процедуру ускладнити.
Я допомагаю оформити субсидію 83-річній бабусі, яка не в змозі ходити по інстанціям самотужки. У відділку субсидій видають талони на прийом (увага!) один день на місяць. Причому ніякої інформації якого числа цей «світлий» день буде ні в місцевих ЗМІ, ні біля кабінетів субсидій немає. В результаті «сарафанного» радіо я довідалась, що цей день припадає на 27 липня. Чергу люди почали займати ще з вечора 26 липня, а вже на ранок о 4-й годині я була 84-та. Всього цього дня зібралося 248 чоловік, а видали тільки 120 талонів на серпень місяць. Решті сказали приходити за талонами в кінці серпня. І, тільки після обурення людей, видали додатково ще талони, але все одно «ощасливили» не всіх.
А мені ще й претензії предявили, що я не отримаю талончик, тому що у мене немає довіреності. Враховуючи, що довіреність коштує від 200 до 400 грн, я розумію, що половина людей дуже похилого віку взагалі опиняться «за бортом» так званої державної допомоги. Все ж таки я «вибила» талончик для бабусі і з чистою совістю пішла по «набитому маршруту» збирати всі необхідні довідки. На запитання, чому неможливо просто здати декларацію та заяву, як того потребує закон, працівниця УСЗН відповіла: «Якщо ви ці документи невірно заповните, то вони будуть ще довго валятися в окремій шухляді». Виникає питання: а чи не повинні працівники цієї установи повідомляти про невірно заповнені документи? І взагалі – чи повинні люди, які вже отримували субсидію раніше, знову збирати документи? Хіба їм не проводиться розрахунок автоматично?
Та це тільки початок моїх пригод. Отримавши довгоочікуваний талончик, потрібно «галопом» бігти до міграційної служби (в народі – паспортний стіл), щоб вони перевірили відповідність запису у домовій книжці всіх, хто прописаний в будинку. Наскільки мені відомо, ще рік тому в міграційній службі наголошували, що прописка в домовій книжці не обовязкова, що всі записи ведуться на спеціальних картках. Тільки картки ці роками заповнюються вручну, бо ні про які електронні бази в компютері, мабуть, у Сватовому не чули. А у звязку з тим, що у паспортному столі окрім субсидійників громадяни вирішують інші свої питання, повязані з міграційною службою: виписка/прописка, закордонні паспорти тощо, ви, шановні читачі, можете здогадатися що там робилося.
Довідку про склад сімї та наявність земельної ділянки теж ніхто не відміняв. Тому після паспортного столу ми всі «змійкою» перекочовуємо до міської ради. Тішить те, що в цій установі довідки видають кожного дня і черги практично немає.
Остання інстанція перед фінальним ривком – довідка з КП «Сватове – благоустрій» про наявність договору на вивезення сміття. Але там дають таку довідку тільки в день призначеного прийому в УСЗН (добре, що працюють з сьомої ранку).
Ну думаю все, хоча б віддихаюсь… Прийшовши на довгоочікуваний прийом до відділку субсидій, виявляється потрібно ще купу довідок: про заробітну платню всіх, хто проживає разом; ксерокопії паспортів всіх членів сімї, а на додачу – 10 листків ксероксного паперу.
Оце так спрощена система! Стою я в черзі і думаю: чому в Севєродонецьку субсидії оформлюють за 20 хвилин? Може тому, що северодонецькі чиновники живуть у 21-му столітті, і у них є електронні бази даних у всіх службах та інстанціях, задіяних в процесі оформлення субсидій. Як би там не було, Олексій Толстой «відпочиває»…
Марина, сватівчанка