Ми всі любимо кричати: «Є закон… Я маю право… Ви повинні…». Так, будь-який закон в нашій країні повинен виконуватися. Але одне діло – прийняти закон, інше діло – його реалізувати на місцях. Під будь-який прийнятий закон повинно бути певне фінансування. А воно є? Немає. В той же час районні керівники на місцях так швидко намагаються виконати вказівки з Києва, що забувають не тільки про людський фактор, а й про те, чи забезпечили вони в силу своїх повноважень належні умови для виконання чергового закону. Але все за порядком.
Сьогодні йде субсидійна реформа, пільгова реформа, реформа соціальних дотацій і все це лягає додатковим навантаження на працівників відділу Сватівського УСЗН. З екранів телевізорів Яценюк і Розенко декларують, що система надання субсидій має бути максимально спрощена, а чи можливо це на місцевому рівні? Давайте проаналізуємо ситуацію.
Кабмін озвучує на всю країну, що на оформлення субсидії потрібно заповнити тільки два документи – заяву та декларацію. В той же час на відділи субсидій йдуть зовсім інші розяснення. Виявляється, два папери заповнюють тільки ті, хто раніше вже отримував субсидію і у кого нічого не змінилося ні в доходах, ні у складі сімї. Під цю категорію, в основному, потрапляють пенсіонери. Якщо ж громадяни подають заявку на оформлення субсидії вперше, то вони обовязково мають надати довідки про свої доходи і про доходи всієї сімї, а також копії усіх паспортів. І це не примха працівників соцвідділку, а вимога Кабінету Міністрів.
Йдемо далі. Під час заповнення заяв чи декларацій немає гарантії, що громадянин не зробив помилки. У такому разі усі невірно заповнені документи має переписати особисто претендент на субсидію. Соцпрацівник намагається додзвонитися до клієнта, та де там – слухавку не беруть. Але часу на повторний дзвінок немає, бо службовець не може займатися тільки дзвінками, у нього є безліч інших обовязків.
На початку запуску реформи Кабмін хвалько пообіцяв, що штат соціальних працівників збільшиться на 60%. Не знаю, може в Києві він і збільшився, у Сватовому можна спостерігати тільки зменшення. Чому? Тому що зарплата в розмірі 1300 грн навряд чи зацікавить когось працювати по 10 годин на добу та ще й кожного дня отримувати заряд негативної енергії від громадян, які кричать: «Ви повинні…». Я вже не говорю про компютерне устаткування, яке морально застаріло і не витримує нових потужних електронних програм, та й районне фінансування залишає бажати кращого, адже ми всі знаємо, що економлять на всьому, включаючи канцелярськк приладдя.
Що стосується додаткових довідок. Скажіть, будь ласка, яким чином можна перевірити склад сімї? Вірно, потрібно взяти довідку в міській раді. А на підставі чого дається така довідка? На підставі запису у будинковій книжці. І тут ми зясовуємо, що будинкові книги були скасовані, як документ, ще у 2013 році. За словами начальника міграційної служби В. Пономарьова, усі реєстраційні обліки, відповідно до наказу МВС, проводяться у вигляді адресної картки та реєстраційної картки особи.
Будинкова книга при зверненні до міграційної служби поки що використовується для того, щоб міграційна служба могла перенести з цієї книги реєстраційні обліки до картотеки – в картку особи та адресну картку, яка заведена на кожне помешкання і яка заміняє будинкову книгу. До адресної картки заносяться всі дані на людей, які зареєстровані на певній житловій площі.
Нині будинкова книга відроджується, бо це єдиний документ, відповідно до якого можна отримати довідку про склад осіб, що проживають за певною адресою. На запитання про можливість зберігання усіх даних в електронному вигляді, Валерій Миколайович відповів, що дійсно можна, тільки фінансування на це державою не виділяється. От і виходить, що все упирається в гроші, а не в бажання того чи іншого чиновника.
І так, що маємо у сухому залишку по роботі УСЗН:
- не вистачає кадрів;
- низька зарплата та велике навантаження;
- застаріла компютерна техніка;
- не налагоджена робота з іншими службами у звязку з відсутністю електронних баз даних;
- недостатнє фінансування УСЗН на обслуговування навіть старої техніки, як і на інші виробничі процеси.
В результаті, чиновники нижчої ланки отримують «на горіхи» не тільки від громадян, а й від вищого керівництва. Чим у цих питаннях допомогло районне керівництво, яке вимагає від нещасних робітників УСЗН високих темпів роботи, щоб скоріше відзвітувати про «досягнення» обласному керівництву? Що зроблено районним керівництвом задля нормальної роботи цієї структури? Таке враження, що начальство вимагає від митця написати картину маслом, а ні фарб, ні пензликів немає, та й наявність самого полотна для малювання під великим питанням.
В той же час слід зазначити, що елементарний порядок в роботі УСЗН навести можна, про що повинен потурбуватися начальник. А також організувати роботу таким чином, щоб збільшити пропускну спроможність прийому громадян, тим більше, що кількість звернень буде тільки зростати з наближенням опалювального сезону.
Я також розумію, що у звязку з повальною бідністю, люди всі на нервах, злі і розлючені. Може й не все так добре, як рекламують по телевізору, але треба й нам, громадянам, хоча б трохи з розумінням ставитися до простих роботяг, які тягнуть на місцях віз під назвою «реформи».
Наталія Світлична