Минулої неділі у міському сквері відпочинку для сватівчан проходив ретро-вечір. У затишних альтанках та на зручних лавочках у сквері зібралися мешканці та гості міста — від малого і до великого, аби разом поринути у дивовижний світ спогадів — пригадати роки своєї юності, перше кохання, перші побачення… А пригадати дійсно є що, бо наша історія є неповторною та дорогою серцю кожного. Спогади про роки юності є найтеплішими, вони зігрівають душі та серця кожного з нас, повертаючи у ту щасливу мить безтурботності.
Тисячі сватівчан, можна сказати, виросли у тодішньому парку ім. Титова, ходили на танці, звідси молодь Сватівщини проводжала своїх товаришів у армію, майже кожен тут зустрів своє перше кохання, тут зустрічали молодят. За спогадами жителя вул. Садової В.П. Сердюка, перші дерева у парку були посаджені в 1925 році. Тоді в рамках озеленення та благоустрою міста висаджувалися дерева вздовж вулиць і були фонтани (бо вода була не в кожному дворі).
У південній частині нинішнього парку, де зараз знаходиться погруддя М.П. Уманця, розташовувалося приміщення штабу ІІ-ої Кирасирськой дивізії військового поселення. У 60-х роках, коли проводили водопровід, біля фундаменту із східного боку Андріївської церкви була знайдена памятна табличка: «Памятна дошка про освячення храму Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста в 1869 році». У 1935 році церкву переобладнали у районний Будинок культури. У цьому клубі проходили збори, засідання, концерти, а перед війною стали проводитися і танці. Багато сватівчан згадують яка дивовижна акустика була в цьому Будинку культури та гарні, міцні кахлі на підлозі.
Танцювали під звуки духового оркестру, і навіть технічні нововведення (платівки, запис, підсилювачі) заміняли «живу музику» в перервах між виступами музикантів. Спочатку танцювальні вечори проводилися цілорічно в будівлі Будинку культури, згодом у великі свята влаштовувалися танці на майданчику перед клубом. Пізніше був збудований літній танцмайданчик.
У воєнні роки в районному Будинку культури розташовувався госпіталь-розподільник, де надавали першу медичну допомогу і направляли хворих в інші профільні госпіталі. У повоєнний час навпроти парадного входу в БК були встановлені памятники Леніну та Сталіну.
У сватівчан парк був улюбленим місцем відпочинку, жителі міста масово ходили на перегляд кінофільмів і на танці в Будинок культури. Знайти вільне місце на алеях парку було складно.
У 1960 році, до відзначення 300-ї річниці від дня заснування міста, була побудована літня естрада з лавочками на 1000 посадочних місць (зараз на місці літньої естради знаходиться пожежна частина). Тут виступали артисти і демонстрували фільми, а у 1963 році перед сватівчанами виступив льотчик-космонавт Герман Степанович Титов. Він інколи приїздив до Сватового, бо його дружина була родом з нашого міста. Сватівчани не могли не відзначити відвідування нашого містечка відомим космонавтом, і присвоїли йому звання «Почесний громадянин міста Сватове», а парк назвали на його честь.
А скільки вечорів під гітару у роки юності наших бабусь, дідусів та батьків було проведено на лавочках! Скільки закоханих сердець зустрілися під улюблені мелодії свого часу, які й досі звучать на радіостанціях! Першим гуртом у місті був гурт «Сівачі» під керівництвом легендарного Вячеслава Романкіна. Разом з Вячеславом у ансамблі грали та співали його брат Олександр Романкін, Віктор Кочергін, Валерій Квока, Валентин Матвєєв, Валерій Давиденко.
На жаль, більшості з цих музикантів вже немає поруч з нами, але память про їх талант живе і завжди житиме у серцях сватівчан, а їхні імена навічно вписані в історію культури Сватівщини.
В різні часи у Сватовому були такі вокально-інструментальні ансамблі, як «Світанок», «Прессинг», «Апрель», «Районные комисары», «Магістраль», у яких грали та співали Комісаренко Олег, Ярмоленко Валерій, Паляничко Володимир, Покатілов Юрій, Бондарєв Микола, Перетятько Юрій, Скляр Наталія, Радченко Олександр. Багато з них і досі радують мешканців нашого міста своїми талантами.
Сьогодні парк реконструйовано, його зовнішній вид змінився. Завдяки зусиллям міської ради та небайдужих сватівчан з кожним днем він набуває нового, сучасного вигляду. Сватівчани та гості міста різного віку мають можливість прекрасно провести тут своє дозвілля — найменшенькі дітлахи можуть покататися на гойдалках, порозважатися на ігрових комплексах, спуститися з гірок, для підлітків облаштовано сучасний спортивний комплекс з різними тренажерами, у окремі дні дітвора може покататися на поні чи конях, для любителів більш спокійного відпочинку є зручні альтанки та лавочки.
Для футбольних фанатів на великому екрані у сквері вже за доброю традицією транслюються футбольні матчі, сватівчани та гості нашого міста мають змогу переглянути кінофільми, які транслюються до певних дат. Ландшафтне оформлення нашого скверу відпочинку нічим не поступається паркам у великих містах — молоді сосни, липи, декоративні рослини, яскраві квіти у сучасних вазонах, тінисті алеї, фонтан — все це разом гармонійно поєдналося між собою і приваблює городян. Не було ще жодного вечора, аби у міському сквері відпочинку (саме такою є сьогодні назва головного місця відпочинку у Сватовому) не було людно.
От і недільний вечір 5 липня не став винятком — до скверу відпочинку завітало чимало сватівчан та гостей нашого міста.
Відкрив «Ретро-концерт» його ініціатор — Сватівський міський голова Є.В. Рибалко. Євген Вікторович від себе особисто та від імені депутатського корпусу міської ради, від депутата міської ради О.В. Звягольського, який сьогодні стоїть на захисті нашої Батьківщини, та від імені ще одного захисника-сватівчанина Олександра Давиденка, особового складу десантно-штурмового катеру «Сватове» побажав як сватівчанам, так і тим, хто сьогодні боронить нашу землю цінувати мир, дбати про своє місто, любити своїх рідних і близьких, памятати свою історію. Також міський голова поділився своїми спогадами про роки юності і наостанок додав: «Давайте будем молодыми, давайте будем ценить мир, друг друга. Все мы родом из детства и молодости, а это наши память, добро и сердце».
На ретро-вечір відпочинку були запрошені дружини відомих сватівських музикантів, які всі роки були поруч з митцями, підтримували їх та надихали на творчість, саме вони були першими критиками легендарних пісень сватівських артистів. Бурхливими оплесками зустрічали сватівчани Катерину Квоку, Анжеліку Романкіну та Валентину Просіну. Сватівський міський голова Є.В. Рибалко від імені вдячних земляків подякував їм та подарував квіти.
Протягом заходу сватівчани мали змогу переглянути фотографії, на яких були відображені творчі будні та різні виступи легендарних вокально-інструментальних ансамблів Сватівщини минулих років.
Цього незабутнього вечора свою творчість землякам подарував талановитий гурт «Гопацульки», який за роки свого існування вже встиг полюбитися сватівчанам. Його учасники з особливим запалом виконували свої композиції та танцювали. Тетяна Федоровська, Олег Комісаренко, Валерій Нємушенко, солістка гурту «Магістраль» Людмила Слободзяна, Тамара Єгорова, Інна Кравченко, Володимир Винокуров, Шевцови Олена та Катерина, тріо «Щаслива доля», Наталія Толстова, Катерина Кушнір — усі вони цього теплого літнього вечора дарували сватівчанам відомі всім хіти як із репертуару сватівських митців, так і усім відомих виконавців — «Дождь», «Музыка нас связала», «Ягода малина», «Электричка», «Там, где клен шумит…» та інші.
З особливим теплом вітали міський голова Є.В. Рибалко та сватівчани нашого земляка Сергія Зятєва, який також зробив чималий внесок у розвиток культури Сватівщини. Сергій Миколайович теж пригадав роки творчої діяльності: «Вот смотрю я на эти фотографии и вспоминаю эпизоды — когда-то я и сам принимал участие — сколько было дорог, фестивалей, и удивляюсь — когда же мы все это успевали? Я искренне поздравляю всех сватовчан с праздниками, желаю будущего — светлого, мирного, счастливого».
Окрасою заходу став виступ молодих музикантів Андрія Клименка, Валерія Ляшика, Сергія Клименка та Едуарда Зінченка. Хлопці виконали пісні з репертуару групи «Браво» та інші не менш відомі композиції. Продемонстрував свої вокальні дані і міський голова Є.В. Рибалко. Разом з музикантами Євген Вікторович виконав пісню «Городские цветы», яку присвятив усім сватівчанкам. Присутні на вечорі відпочинку мешканці та гості Сватового зустрічали виступи гучними оплесками, підспівували та танцювали разом з артистами на імпровізованому танцмайданчику напроти літньої сцени у сквері відпочинку, а також висловлювали вдячність організаторам за чудовий вечір. Городяни зустрічали сватівських митців бурхливими оплесками та вигуками «Браво». А наприкінці заходу лунала легендарна пісня «Платье в красненький горошек», слова якої написав наш відомий земляк Володимир Просін.
Цього вечора у сквері відпочинку було по-особливому затишно — кожен слухав пісні своєї молодості, які ніби переносили у роки юності, повертали час назад, примушуючи згадувати… згадувати… згадувати… Дуже добре, що ми живемо у мирному місті і маємо таку прекрасну можливість насолоджуватися життям у всіх його проявах — працювати, навчатися і ось так, просто сидячи у сквері, відпочивати душею.