Відсутня у звязку з війною, окупацією можливість передачі дільниці водоканалу до власності Сватівської міської ради або надання в концесію. Підписаний договір на «Управління». Будемо управляти майже розбитим підприємством. 29 км — каналізації; 39,5 км — водозабезпечення. Мережі зношені на 80%. Інструментів немає, техніка — металобрухт. Трактор Т-16 1981 р/в, екскаватор — 1993 р/в, два авто ГАЗ-53 (асенізаторна машина) — 1989 та 1993 р/в (на ходу лише одна), ГАЗ-5204 (“летучка”) — 1977 р/в.
Коштів на утримання держава не обіцяла, та сьогодні за безгоспність ніхто не буде платити — ні держава, ні отримувачі послуг. Заборгованість перед працівниками по зарплатні майже 3 місяці. Працюють по 3 дні на тиждень. Труби лопаються та рвуться, забивають каналізацію щодня, на свята, у вихідні…
Всім зрозумілі й без того очевидні речі — вода потрібна завжди, аварії необхідно ліквідовувати, за енергоносії необхідно платити наперед. І людям байдужі проблеми власності. Відверто кажучи, брехнів наслухався про помічників, піклувальників — ніхто нічим не займався. Останні роки «латали дірки» спільними зусиллями працівники КП «Сватове-тепло», КП «Сватове-благоустрій», Моторвагонного депо — і це факт.
Наші сватівчани отримують воду, платять… Якщо не будемо підтримувати підприємство сьогодні, вже завтра залишимося без води. Наші проблеми не цікавлять нікого. Все просто. Умови договору на «Управління», мяко кажучи, ганебні.
Що робити? Запрягатися та тягти!
Кожен споживач на собі відчуває незручності через відсутність води, та отримує у відповідь: “Порив на «стонадцятому» будинку!” А чоловік мешкає в першому. Вода ллється з наповнених систем, за ваші гроші, до речі, в каналізацію. Після ремонту знову наповнюється, знову гідроудари, знову випробування на міцність систем та нервової системи людей. Чому? Навіщо? Банально просто — засувки не мали ревізій, не працюють. Воду перекривають не будинку, а кварталу, вулицям. З понад 120-ти на нові потрібно замінити 71-у. Одна коштує близько 2000 грн. Ці засувки, арматура знаходяться у 120-ти водопровідних колодязях, а є ще 187 каналізаційних колодязів. Люки на колодязях відсутні, розломлені, розкрадені. Сенсу ставити дешеві немає, бо розчавлять автомобілями, металеві покрадуть. Якісні коштують близько 1000 грн, без арматури кріплення. Та що казати — схеми, планів мереж немає, за допомогою металошукачів знаходимо?! Отакі господарі, грець би їх забрав.
Дивуюсь, чманію... Ходять надвір до вигрібної ями, сміття закопують в городі, але все рівно лізуть, критикують, одно міняють Конституцію, демократію сприймають за анархію, та ще й для багатьох Добро — це слабкість, а Мир — подарунок за присутність.
Вчора плескали в долоні, слухаючи про басейни, а чому не запитали, що на кв. Незалежності каналізація не працює, і звідки вода зявиться в тому басейні, і які інженерні мережі є? Такі басейни з року в рік зі смородом є — на Незалежності, на Путійці, на Челюскінців був — 7000 куб.м каналізаційних вод на добу — ліквідували з міською владою в червні. Придбали 3 насоси на 80880 грн, каналізаційні труби на 95 тис. грн. Техніку надали українські військові. Тарифи затверджувала НКРЕ. Працює 48 працівників і у кожного сім'я, а зарплатню не платять.
Памятаєте казав, людські сльози — не водиця, сьогодні наголошую, вода — це життя. Саме це через війну вже почали розуміти в Криму, на окупованих територіях Донбасу, тому будемо боротися за життя та дякувати за мир тим, хто його дорогою ціною для нас береже.
Якщо є бажаючі, маєте свої пропозиції — ласкаво просимо! (Прошу тих, хто має бажання під кондиціонером керувати та направляти, не звертатися, тому що з рік прийдеться по люках, підвалах, на КНС попрацювати, понюхати, покрутити арматуру).
Звертаюся до підприємців, хто бажає допомогти — маємо намір придбати необхідне, а саме:
1) Інструменти.
2) Труби.
3) Матеріали.
4) Спец одяг.
5) Електроінструменти.
Міркуйте, рахуйте, пропонуйте — допомагайте!