Ми знов прийшли до вічного вогню,
Рокам ніколи памяті не стерти
Про тих, хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знов прийшли до вічного вогню...
І поряд з нами - і онуки, й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
9 травня на площі 50-річчя Перемоги зібралися сватівчани, військовослужбовці та гості міста, щоб вшанувати великий подвиг воїнів-визволителів Другої світової війни – найжертовнішої війни ХХ сторіччя, в якій загинуло близько 55 мільйонів чоловік, з них на фронтах - 27 млн. Навіть через 70 років після закінчення Другої світової війни Україна не може поставити фінальну крапку в підрахунку людських втрат. Професор Сорбонського університету Володимир Косик (уродженець Львову) переконливо доводить, що найбільший тягар війни на собі винесла Україна. За його даними, вона втратила 8 мільйонів чоловік, тобто майже кожну пяту людину, яка жила тоді на території України, або до 45 відсотків загальних втрат СРСР. Не слід забувати і про так звані демографічні втрати. Якщо в січні 1941 року в Українській РСР проживало 41,9 мільйона чоловік, то в 1945 — 27,4 мільйона. Різниця в 14,5 мільйона — це вбиті під час війни, померлі від хвороб і голоду, евакуйовані, депортовані, мобілізовані, емігранти, втрати у природному прирості. Або ще один красномовний факт. Усього німці депортували з радянських територій 2,8 мільйони чоловік. У той же час із України до Німеччини (як робочу силу) було вивезено 2,2 мільйони чоловік або майже 80 відсотків від усіх депортованих. Це втрати найбільші й не порівняні із втратами інших країн та народів у Другій світовій війні.
Величезними були в Україні й масштаби руйнувань, спричинених війною: 714 міст і містечок та 28 тисяч сіл було зруйновано чи спалено, 10 мільйонів чоловік опинилося без притулку, було знищено 16150 підприємств, 33 тисячі шкіл і навчальних закладів, 18 тисяч лікарень і диспансерів. Матеріальні збитки України оцінювались у 286 мільярдів карбованців (загальні збитки СРСР становили 679 мільярдів, з яких 255 мільярдів у Росії, 75 мільярдів у Білорусії, 20 мільярдів у Латвії, 17 мільярдів у Литві та 16 мільярдів в Естонії). Можна зробити висновки, що Україна під час Великої Вітчизняної війни прикрила собою весь Радянський Союз, звідси такі великі людські та матеріальні втрати.
На початку мітингу у Сватовому відбулася літія-священна служба по загиблих воїнах, яку справили священнослужителі Сватівського району.
На центральній площі міста, на святому та величному місці для всіх сватівчан – Меморіалі Слави, Памяті та Скорботи – знайшли свій спокій герої-визволителі. Тут викарбувані прізвища воїнів-захисників, яких уквітчувала Україна, Росія, Білорусь, кому безмежно вдячна визволена від фашизму Європа! Ми схиляємо голови перед великим подвигом наших земляків у безмежно святковий та водночас зі сльозами на очах день — 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр. Цього дня площа Перемоги вперше була прикрашена стендами із зображеннями та короткою історичною довідкою про всі братські могили Сватового, де покояться тіла воїнів-захисників.
Ветеранам Великої Вітчизняної судилося побувати в найзапекліших місцях, хоронити друзів і знову кидатися в бій. Та випало щастя дожити й до Перемоги! Цього дня поруч з нами були ті, чия юність крокувала важкими дорогами війни, зігрівалася біля партизанського вогнища, стояла на смерть…
Не зважаючи на дощову погоду та свій поважний вік, герої далекої війни прийшли разом із сватівчанами віддати данину шани та поваги своїм загиблим побратимам, з якими доводилося ділити усі труднощі тієї страшної війни. Від імені ветеранів поздоровив присутніх із Днем Перемоги учасник бойових дій І.Т. Кислий. Іван Терентійович побажав миру, а прийдешнім поколінням — памятати про подвиги дідів і прадідів.
«Історія повторюється». Як часто ми чуємо цей вислів. На жаль, на нашій українській землі через 70 років після такої вистражданої Перемоги знову проливається кров, гинуть солдати — вірні сини України, та невинні люди, руйнуються міста та ламаються людські долі. Про війну, яка сьогодні палає на сході України, прочитала вірш Даря Носаль, а дитячій ансамбль школи мистецтв під керівництвом А. Романкіної виконав пісню «Дети всей Земли». Їхній виступ підтримали вихованці КДНЗ «Малятко», які від імені всіх дітлахів Сватівщини виступили за мир в Україні. Наприкінці виступу дітей в небо злетіли голуби, як символ миру та щасливого майбутнього.
Хвилиною мовчання присутні вшанували величний подвиг усіх героїв, що поклали свої голови за мир, добробут та спокій жителів нашого міста Сватове, нашого району, нашої країни! На знак пошани по загиблих воїнах школярі Сватівщини поклали Гірлянду Слави до підніжжя Меморіалу і пролунав військовий салют. Також були покладені вінки та квіти від вдячних мешканців м. Сватове та Сватівського району, від місцевого керівництва, від військовослужбовців, які сьогодні дислокуються у нашому районі, від колективів підприємств, установ, організацій та приватних підприємців.
Сватівчани та гості міста пройшли «Маршем Миру» центральною вулицею на пл. Радянську. На чолі колони було розгорнуто 22-метровий прапор України, за яким урочисто несли прапор м. Сватове і Сватівського району. У “Марші Миру” взяли участь керівники міста та району, працівники підприємств, установ, організацій, молодь Сватівщини, воїни-афганці, ліквідатори аварії на ЧАЕС, військовослужбовці - нинішні захисники Вітчизни.
Урочистості на площі продовжилися теплими словами вітань та вдячності від Сватівського міського голови Є.В. Рибалка, голови райдержадміністрації О.В. Петіка, голови райради Т.В. Бервено. Щирі слова подяки та привітання своїм побратимам передала від імені нашого славетного земляка, мешканця с. Зміївка — ветерана Великої Вітчизняної Посоха Андрія Тихоновича його дружина - фронтовичка Клавдія Гаврилівна. На пл. Радянській було створено Алею Памяті, де сватівчани мали можливість дізнатися імена Героїв Перемоги — наших славетних земляків.
Усі присутні на святі мали змогу насолодитися виступами сватівських митців — учениці гімназії А. Топчій, хору НД «Сватова-Лучка» (керівник В.П. Ляшик), хореографічних колективів районної школи мистецтв (хореографи О. Плєтєнь та А. Калюжна), С. Савченка, І. Кравченко, О. Глещинського та інших артистів.
По закінченню офіційної частини святкування 70-ї річниці від Дня Перемоги продовжилося у центральному сквері відпочинку, де для учасників бойових дій та трудового фронту, а також для чорнобильців і афганців традиційно працювали сім польових кухонь. Участь в їх організації та роботі взяли майже всі підприємства, установи та організації міста, приватні підприємці. На кожну кухню завітало до 100 осіб. Окрім цього поласувати кашею мали змогу усі бажаючі сватівчани та гості міста.
Цікаво та змістовно у сквері було організовано дозвілля сватівчан. Біля фонтану можна було ознайомитися з виставкою дитячих малюнків, на яких маленькі сватівчани яскравими фарбами малювали мирне небо та символи Пам'яті — червоні маки. У альтанках відпочивали сватівчани. На дитячих майданчиках у перервах між дощем, який цього дня щедро кропив майже увесь день Сватівську землю, гралася малеча. Справжньою окрасою свята стали розваги козаків з ГО «Сватове-Січ», які надали можливість дітям та дорослим покататися на конях. Також наші козаки підготували невеличку показову програму з кіньми. Як водиться, не обійшлося свято і без концертної програми.
На площі також була виставлена на показ військова техніка, яка брала участь у військових діях на передовій і перебувала у нашому місті на ремонті. Найбільший інтерес вона викликала у місцевої дітвори. Вони залазили на БТРи, з цікавістю розглядали величезні військові машини та розташовану на них зброю.
Дуже хочеться, щоб ця техніка виставлялася тільки як музейні експонати, а в країні нарешті закінчилися військові дії та настали довгоочікуваний мир і спокій. Тоді український народ повною мірою відчує не тільки радість від далекої Перемоги сорокових років минулого сторіччя, а й радість Перемоги сучасної, нової України.
Кор. «Голосу громади»
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
