“Останнім часом тільки ледащий не обговорював події, повязані з призначенням нового очільника Сватівського району. Кожен, як завжди це буває, зі знанням справи, розповідав своє бачення та надавав свою версію зміни керівника. І те, що так довго обговорювали, нарешті відбулось.
6 травня представляти голову Сватівської райдержадміністрації Петіка О.В. прибув сам очільник області Москаль Г.Г. На початку зустрічі губернатор розповів присутнім про складну ситуацію в регіоні. Наголосив, що, не зважаючи на те, що бюджет країни 2014 року не передбачав витрат на війну, Луганщині та державі в цілому вдалося пережити цей тяжкий рік. Але на сьогодні ще не все так добре, як хотілося б. З цього приводу Геннадій Геннадійович поставив акцент на тому, що внутрішній ворог в обличчі сепаратизму та проросійських настроїв повинен розглядатися на рівні з зовнішньою агресією. Після цього пан губернатор представив присутнім Петіка Олександра Владиславовича. Після короткої промови нового очільника Сватівської РДА Геннадій Москаль запропонував присутнім задати питання, які їх турбують.
Але те, що відбувалося далі, стало відомо навіть за межами району. Коли першим до очільника військово-цивільного адміністрації області звернувся міський голова Рибалко Євген Вікторович, Москаль в іронічному тоні запитав: «А що тобі ще незрозуміло»? Хоча питання міського голови стосувалися життєзабезпечення міста та ремонту дороги до психлікарні, яка є обласного підпорядкування. На що пан Москаль відповів питанням на питання: «А що, тут хтось захворів»?
Подальші спроби міського голови продовжити розмову в конструктивному руслі визвали емоційний сплеск у Москаля і він у брутальний спосіб вигнав мера з наради, а потім ще й обізвав. У більшості присутніх поведінка очільника області визвала невеликий шок, раділа тільки опозиція.
Перше, що «кинулось в око», — відсутність етичної культури у губернатора. Він до всіх звертався на «ти», начебто згадав часи проведення «міліцейських» нарад. Кожне питання, яке йому адресувалось, сприймалось агресивно, відчувалось, що він постійно очікує якихось провокацій, іноді відповідав, не дочекавшись закінчення питання і невпопад. В кінці зустрічі взагалі видав своє «умозаключение»: «Мене ніхто не перекричить!». Хоча ніхто і не збирався цього робити. Справа у тому, що в залі зібрались керівники підприємств, які за своєю суттю ніколи і нікому з обласних керівників не створювали незручностей, а представники, скажімо так, європейських поглядів, які є соратниками губернатора, теж не збирались збурювати ситуацію. За логікою жанру, провокувати та створювати незручності повинні були представники так званого опозиційного блоку, але вони навпаки, сиділи як слухняні учні в школі і зовсім не намагались псувати настрій губернатору.
Склалось враження, що очільник області ні до чого не має відношення. Майже від усіх питань він відмежовувався. Так, питання сприяння наведенню ладу в прокуратурі адресувалось ним до генерального прокурора. Контроль відносно цін на ліки – теж не до нього, розібратись з газовим родовищем у нашому районі – знов не його компетенція, а питання ремонту дороги до СОПЛ так і залишилось без відповіді. Бажання у людей задавати питання після того, як він ставив у незручне становище особу яка запитує, вже не було.
Треба сказати, що Москаль полюбляє своїх опонентів виганяти з зали і досить часто цим прийомом користується, але це, на мою думку, звичка комуністичних та міліцейських пройдох.
Не маємо на меті ставати на захист Євгена Рибалко як особистості, бо у міського голови теж є недоліки – іноді нам не зрозуміла і його реакція чи поведінка. У кожної людини є свої негативні якості, але ж в усьому повинен бути здоровий глузд. Ми за справедливість і тому зараз піддаємо критиці дії Москаля. Поведінка Москаля зіграла на руку тим сепаратистам, з якими так «героїчно» бореться генерал.
Чесно кажучи, незрозуміло, з якого такого дива Г. Москаль, людина доволі високого рангу, дозволяє своїм власним амбіціям брати гору над повагою до громади, яку у даному випадку представляв Є. Рибалко. Він вдруге обраний міським головою і не є чиєюсь креатурою. Принизивши мера на очах у запрошених, голова області фактично образив громаду. А може він показав приклад новому голові РДА, як потрібно розмовляти з представниками громади?
Можливо, керівник військово-цивільної адміністрації під час щоденних обїздів міст та селищ вздовж зони зіткнення бачив там далеко не проукраїнські настрої та під впливом цього поставив Сватівську громаду у один ряд з тими, хто зустрічав терористів хлібом та сіллю?
Можливо Геннадій Геннадійович, який був призначений на посаду голови Луганської ОДА ще 18 вересня 2014 року, так завзято взявся за роботу, що не мав можливості поцікавитися, які відбувалися події у районах області до його призначення?
Змушені повідомити, що в ті часи, коли одна за другою районні та міські адміністрації Луганщини зраджували народ України, в нашому місті відбувалося навпаки. Розуміючі, що тодішнє регіоналівське керівництво району налаштоване на федералізацію країни і готує підґрунтя для приєднання Сватівщини до так званої «ЛНР», активісти Сватівської громади 13 квітня 2014 року обєдналися навколо міського голови. На той час в районі він був одним з небагатьох керівників, що були прихильниками єдиної, незалежної та суверенної України. Протягом тижня була чітко заявлена позиція сватівчан щодо підтримки єдності України та недопущення беззаконня і терору, який на той час вже спостерігалися у Луганську, Словянську, Донецьку та інших містах Сходу України.
Відреагувавши на заклик громадськості, міський голова зібрав відкриту нараду та народне віче, закликав керівників Сватівських правоохоронних органів, представників МНС, підприємців та фермерів до створення загону самооборони. Разом з патріотами України не допустив безладів та інших протиправних дій.
Шановний генерал-губарнатор! Чому не виникало у Вас питання, завдяки чиїм зусиллям саме у місті Сватове у травні 2014 року знайшли собі місце облдержадміністрація та її структурні підрозділи, обласна міліція, штаб АТО в Луганській області, певна кількість військових підрозділів. Ми добре памятаємо, в якому стані рік тому були Збройні сили України. Мешканці міста Сватове та району з 9 травня минулого року без коштів з бюджету своїми зусиллями допомагали і військовим, і тимчасовим переселенцям, і військовому шпиталю. Керівник МНС, якого Ви бажаєте зняти з посади, зумів чітко організувати роботу транзитного пункту для переселенців. Колишній керівник району Борзило О.І. не стояв осторонь і особисто сприяв тій роботі, яка була зроблена. Завдяки державницькій позиції тодішнього керівника адміністрації району, міста Сватове та патріотично налаштованих громадян, на Сватівщині збереглися мир і спокій. Вже тільки за це Сватівська громада та її очільники заслуговують на повагу.
Ми дуже засмучені поведінкою Москаля, бо його дії не витримують ніякої критики і служать тільки на руку опозиції. Прикро, що завдяки таким нерозумним діям, країна вдруге втрачає шанс вирватись з радянського та російського світогляду і впливу. Можна було б все це прямо в очі сказати Москалю, але наша витримка, а головне – відсутність бажання перетворити захід на безлад, утримало нас від таких дій. Але, як-то кажуть, неприємний осад залишився. І незважаючи на те, що зайві сварки та непорозуміння грають на руку опозиції, ми залишаємось прихильниками справедливості та честі, тому і демонструємо свою незгоду з діями голови області під час його візиту до Сватового.
Пане губернатор, якщо раптом ознайомитесь з цим листом, не рвіть його, не лайтесь і не робіть поквапливих висновків. Спокійно, наодинці проаналізуйте свою поведінку і, якщо зможете, зробіть висновки заради цілісності та єдності держави. Ми завжди будемо Вашими помічниками у добрих справах. І головне запамятайте, народ в країні змінився, і ніхто нікого не боїться, а тим більше – губернаторів.
Бажаємо Вам витримки, толерантності та людської поваги. А ми залишаємо за собою право обирати лідерами громади тих людей, які готові брати на себе відповідальність, незалежно від складності ситуації, та ставити інтереси громади, закону та держави вище особистих амбіцій”.
Ю.Ірха, за дорученням осередку Сватівських козаків та інших громадських організацій