Вклонімося доземно ветеранам,
Пекельним спогадам і неминучій сивині,
Їх мужності і їх болючим ранам,
Далекій юні, що приходить лиш вві сні.
Вклонімося, наперекір ганебним спорам
Про прапори й паради (сором тим)
Низький уклін вам, немічним і хворим,
Але нескореним, душею молодим!!!
Давним-давно
Одкорчилась війна,
Лишила обеліски та кургани...
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани.
В атаку йшли не ради нагород,
Скалічені страждали в медсанбатах...
За право жить завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
Пекли, як жар,
Бинти на голові,
Та йшли герої сміло на тарани...
Пригадують дороги фронтові
І вбитих побратимів ветерани.
Вернулися живі з полків і рот
І мир подарували рідним хатам...
За право жить завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
З роками їх,
Все меншає в строю,
Вкорочують життя їм давні рани...
На вахті миру в рідному краю
Стоять з синами поруч ветерани.
Багато і тепер у них турбот,
Щоб знов не зайнялась війна проклята...
За право жить завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.