«Сон Кобзаря». Новини Голос Громади

25 квітня в Народному Домі «Сватова - Лучка» відбулася вистава «Сон Кобзаря» театру української традиції” Дзеркало” з міста Києва, приурочена до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, присвячена Героям Небесної Сотні та воїнам АТО.

На виставі були присутні учасники АТО, учні загальноосвітніх закладів міста, працівники підприємств та установ міста.

Сама вистава повертає нас до життя відомого українського письменника - Шевченка. Імідж цієї поеми спонукає нас читати його знову через півтори сотні років. Воля - це те гасло, яке передав нам Кобзар, є найціннішим скарбом для людини ХХІ сторіччя.

Прагнення волі збирало українців під прапорами Хмельницького і Виговського, Мазепи і Коновальця. Врешті жага до Волі зібрала Майдан в Україні, з‘явилися нові герої, Крут - Небесна Сотня. Шевченко є духовним гетьманом Майдана і його «дума, його пісня не вмре не загине». «І тому ми мусимо перечитувати «Кобзаря», читати його заново, новими вольними очима, новими вольними вустами». Актори театру «Дзеркало» показали виставу «Сон» Тараса Шевченка - твір, за який сам Кобзар заплатив десятком років неволі, а значить - життям.

Актори театру «Дзеркало» на чолі з постановником вистави Дмитром Сторчоусом віддавали на сцені краплини свого життя до скарбнички Української Свободи.

Наприкінці вистави міський голова Є.В. Рибалко, в.о. голови Сватівської РДА Г.А. Лемешко та голова Сватівської районної ради Т.В. Бервено подякували організаторам і акторам за цікаве дійство, вручили подяку колективу «Дзеркало» і запашний коровай. У свою чергу представники театру українських традицій «Дзеркало» на згадку про зустріч передали від Київських дітей малюнки та подарунки командиру військової частини Сергію та учасникам АТО.

Мені вдалося поспілкуватися з керівником театру української традиції «Дзеркало» В.І. Петранюком: «Театр української традиції „Дзеркало” розпочав свій творчий шлях на початку 80-х років як театральний гурт київського андеграунду у підвалах будинку на Татарці, де ми з братом Віталієм Петранюком згуртували навколо себе робітничу молодь, яка прагнула мовою театрального мистецтва долати атмосферу задухи, що панувала в тоталітарній країні. У 1989 році Головним Управлінням культури міста Києва було прийнято рішення про створення професійних театрів-студій, серед яких був і Театр-студія «Дзеркало», який отримав державний статус.

Театр „Дзеркало” грав свої вистави у Лондоні і Новосибірську, Шербурзі і Парижі, Варшаві і Кракові. Дванадцять років театр жив і творив на землі польській, пропагуючи українську культуру.

У 2004 році театр повернувся до Києва, де сконцентрував сили на новому напрямі – відродженні духовного спадку рідного народу, втіленні етнічних та фольклорних образів у музично-драматичних виставах і з першого січня 2006 року почав здобувати розголосу як театр української традиції „Дзеркало”.

Головним контингентом театру є молодь. У звязку з цим ми і формує свою репертуарну політику, адресуючи свої вистави молоді та юнацтву. Головним завданням своєї творчості колектив театру вбачає у тому, щоб популяризувати найкращі зразки української класики і сучасної національної літератури та драматургії серед студентів і школярів».

Сватівчани, які відвідали виступ, були дуже вражені від побаченого - настільки нові та яскраві отримали емоції. Глядачам вистава дуже сподобалося. Всі були задоволені. Актори грали настільки професійно та жваво, що посмішка у глядачів не зникала з обличчя. Містяни вдячні акторам та всім, хто був задіяний в постановці.

Олена Бачерікова

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

«Сон Кобзаря»

«Сон Кобзаря» фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!