Вже майже рік в нашій країні йде підступна та кривава війна не тільки на полі бою, а й ідеологічна війна в головах людей за демократичні цінності. Часто пригадую слова міського голови Євгена Рибалка, які він сказав ще у далекому 2003 році, коли Кучма призначив Януковича Премєр-Міністром. «Рано или поздно он утопит страну в слезах, если сам поплывет наверх!», - сказав тоді Євген Вікторович.
Ні для кого не секрет, що спочатку Російська Федерація використала свої збройні сили під час анексії Криму, потім завезла до Донецька та Луганська тисячі маргінальних «гопників», які за підтримки чиновників-керівників та продажних міліціонерів зі зброєю в руках захоплювали адміністративні будівлі в східних обласних центрах. 9 березня минулого року я особисто бачив, як в Луганську починалася «русская весна», коли біля памятника Т. Шевченку по-звірячому побили проукраїнських патріотів, а міліція не реагувала на ці події.
Потім розпочалися потужні обстріли українських населених пунктів прямісінько з території Росії, про що свідчили не тільки відеозйомки, а й підтверджували мої знайомі, які потрапили під ці обстріли. Сьогодні 2,5% території України контролюється терористами, і всім зрозуміло, що без постійної підтримки сусідньої країни ці незаконні бандформування не можуть самотужки протистояти українській армії. Нонсенс – територія, де сьогодні повністю зруйновано інфраструктуру, де немає жодного працюючого підприємства, вже півроку воює з Україною. Звідки береться нескінченний потік живої сили противника та звідки йде постійне поповнення військової техніки?
Навіть для самих «недалеких» зрозуміло, що саме Росія є прямим постачальником зброї та найманців до так званих ЛНР та ДНР, що неодноразово було доведено як вітчизняними компетентними органами, так і представниками міжнародних спостережних організацій. Саме завдяки військовому втручанню Російської Федерації в Україні продовжуються бойові дії, гинуть військові та цивільні люди, поступово знищується інфраструктура регіону.
27 січня 2015 року Верховною Радою України було ухвалено постанову «Про визнання Російської Федерації державою-агресором, а так званих ЛНР та ДНР – терористичними організаціями». Більшість обласних, районних, міських та селищних рад України вже висловили свою підтримку цій постанові ВР шляхом прийняття відповідних рішень. Тільки Сватівська районна рада й досі не висловила свою позицію, чим підтверджує свою байдужість до подій, які відбуваються в Україні.
На противагу бездіяльності депутатів районної ради більшість мешканців Сватівщини обєктивно оцінюють ситуацію, є патріотами та мають активну громадянську позицію, беруть участь у волонтерській діяльності, допомагаючи не лише військовим, а й вимушеним переселенцям. А ще сватівчани не залишаються осторонь політичних подій, які відбуваються у районі.
Нещодавно громадська організація козацького полку «Сватове-Січ» звернулася до депутатів райради з проханням невідкладно розглянути питання щодо обговорення рішення на підтримку Постанови ВР про визнання так званих «народних республік» терористичними організаціями. Також громадськість вимагала максимально висвітлити це питання через місцеві ЗМІ. Депутати Сватівської районної ради на спільному засіданні депутатських комісій вирішили не виносити на порядок денний чергової сесії це нагальне питання, щоб не «обурити депутатський корпус» і не спровокувати їхню масову неявку на наступну сесію, аби не зірвати прийняття бюджету на 2015 рік.
Депутати вирішили поступитися політичними питаннями задля вирішення економічних. А яку громадянську позицію займають депутати Сватівської райради? Адже вони представляють своїх виборців. Чому вони ігнорують відвідування засідання сесій? Чому вони не виконують свої депутатські обовязки? Чому вони не звітують перед виборцями про свою роботу? Може є сенс позбавити депутатського мандату таких депутатів?
Всім зрозуміло, чим більше депутатів різних рівнів підтримають Постанову ВР, тим скоріше так звані ЛНР та ДНР будуть визнані терористичними організаціями не тільки у нас в Україні, а й на міжнародній арені. А це вже інший рівень міжнародних відносин і інша політика не тільки до терористів, а й до країни, яка цей тероризм підтримує. Відсутність реакції з боку представницького органу місцевого самоврядування Сватівщини на вищезазначену Постанову є неприпустимою і свідчить про відсутність державницької позиції як з боку депутатів районної ради, так і з боку посадових осіб Сватівської районної ради.
І тут спадає на думку — як обираються сватівські депутати? Можна дійти висновку, що кожні вибори вони самі себе обирають, вміло маніпулюючи свідомістю громадян. Минулі вибори теж не стали виключенням. Коли після голосування ми запитували у людей, чому вони віддали свій голос саме за «Опозиційний блок», то чули у відповідь, що керівники рекомендували голосувати за опозицію до влади, точно так же як і за Голенка. Хоча більшість людей навіть не знали хто це такий. Отже формують думку та вибір несвідомих громадян керівники бюджетних організацій та чиновники районної і сільських рад.
Все це ми звикли називати адмінресурсом, але у моєму розумінні – це робота «відмираючої» старої системи, яка й досі мріє залишитися при владі. Ця система не спроможна «народити» передових людей, а клонує собі подібних з нашою допомогою шляхом проведення чергових «ручних» виборів. І так відбувалося останні 20 років. Ці клони спочатку представляли політичну силу під назвою «За єдину Україну», яка повільно перелилася в Партію регіонів, а вже потім трансформувалася в «Опозиційний блок» та «Сильну Україну». Усі ці політичні сили роками представляють одні і ті ж люди, які ніяк не можуть «відірватися» від бюджетної кормушки, породивши клан Януковича. В нашому районі представники цього клану разом з комуністами й досі працюють старими методами, впливаючи на свідомість громадян шляхом залякування «фашистами чи київською хунтою». Вони не в змозі організувати демократичність влади, як і не в змозі працювати по-новому.
Сьогодні ситуація в країні змінилася. Війна у нас на порозі, але «уламки» старої влади в районі й досі самі вирішують, які питання важливіші для розгляду на черговій сесії, не дуже прислухаючись до громадськості. На мою думку голові райдержадміністрації потрібно не йти на поводу у псевдоукраїнської районної ради, а показати свою принципову позицію щодо роботи депутатського корпусу райради. Інакше ці псевдопатріоти до наступних виборів так «перефарбуються», що сватівчани не помітять, як проголосують за Мозгового.
Знаю, багато хто, прочитавши мою статтю, згадає мене «міцним» слівцем, сказавши, що в країні не спостерігається ніяких позитивних змін. В той же час хочу сказати – ми маємо завжди памятати, що влада у нас повинна служити народові, що ми всі, українці, маємо повне право «поставити на місце» знахабнілих чиновників і змусити їх прислухатися до громадськості. Інакше ми маємо звільнити їх (таких чиновників).
Саме тоді ми будемо жити в новому, демократичному суспільстві, де будемо пишатися тим, що ми – українці, і не будемо намагатися стати росіянами чи «новоросами».
Сергій Давиденко