Чи готовий кожен із нас залишити свої будинки і виїхати світ за очі, аби вберегти власне життя та життя своїх близьких? Я впевнена, що кожен із нас буде сидіти до останнього, щоб не полишати своїх домівок, адже все, що нажито роками, дісталося кожному з нас завдяки тяжкій праці. Сьогодні Сватове приймає черговий потік біженців, яких ми називаємо внутрішньо переміщеними особами, з Попасної, Луганська, Щастя, інших міст та містечок, де йдуть бойові дії. Люди виїжджають цілими сімями, тримаючи на руках маленьких діточок, на швидкоруч зібравши найнеобхідніші речі. Та скільки може поміститися у декілька сумок? Люди приїжджають, часом не маючи навіть найнеобхідніших речей для нормального існування.
У таких випадках на допомогу переселенцям приходять небайдужі громадяни не тільки з України, а й з інших країн. За інформацією голови Сватівської благодійної організації «Фонд «Разом» Алли Лазаренко, вони працюють не тільки із українськими волонтерами, а й з волонтерськими організаціями Польщі, одну з яких представляє Ольга Солар. Громадяни Польщі постійно збирають гуманітарну допомогу не тільки українським військовослужбовцям, які воюють на передовій, а й мирним громадянам, що постраждали внаслідок бойових дій на сході. Нещодавно півтони гуманітарного вантажу було доставлено для переселенців і до Сватового. Частину гуманітарки було надано хворим, які проходять лікування у Сватівській психіатричній лікарні, частину – іграшки та канцелярське приладдя – дітям спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату, решта – вимушеним переселенцям. Як відбувається процедура передачі гуманітарної допомоги ми поцікавилися у Алли Лазаренко.
- Приміщення для здійснення діяльності нам тимчасово надала місцева влада (у колишньому приміщенні Укркомунбанку - прим. авт.), за що велика вдячність. Зручно й те, що дана кімната розташована поряд із УСЗН, де проходять реєстрацію внутрішньо переміщені особи. Загалом біженці у нас можуть підібрати для себе одяг, взуття, дитячі іграшки тощо. Сьогодні найбільша проблема у нестачі постільної білизни та теплого одягу, як дитячого, так і дорослого. Також ми не займаємося продуктами харчування, але працюємо з іншими волонтерськими організаціями Сватівщини, і за можливості можемо вирішити це питання.
-Чи багато людей відвідує вас?
- Останнім часом кількість нужденних значно збільшилася. До нас звертаються по 10-11 родин щодня, кожна з яких налічує від 4-х до 10-ти осіб. Всі ці сімї ми беремо на облік, записуємо їх контакти, щоб у подальшому при отриманні чергової партії гуманітарної допомоги повідомити їм.
- Ви отримуєте матеріальне заохочення за свою роботу?
- Наш фонд не має ресурсів, щоб оплачувати роботу волонтерів. Ми всі працюємо безкоштовно. Особисто я живу за рахунок чоловіка. Поповнюється фонд за рахунок грантів – це грошові кошти, що передаються громадянами та юридичними особами (в тому числі іноземними), а також Міжнародними організаціями для проведення конкретних наукових досліджень, розробки програм та інших цілей на умовах, передбачених грантодавцем. Гранти надаються безкоштовно і без повернення. Але останнім часом займатися написанням грантів немає можливості, тому наша організація співпрацює безпосередньо з волонтерськими організаціями не тільки в Україні, а й шукає потенційних партнерів за кордоном.
- Така робота вимагає чимало часу?
- Так. Але в мене є велика підтримка - це мої колеги з благодійної організації: Інна та Євген Пінтія, Олена Ямпольська. А ще в нашій організації зявився волонтер Олександр, переселенець з м. Стаханов. Протягом останнього тижня він кожного дня приходив нам допомагати. Але найбільшу підтримку я отримую з боку моєї сімї. Спочатку моя донька мене не розуміла – як можна бути такою альтруїсткою? А коли одного разу допомагала мені під час роздачі чергової партії гуманітарки, побачила вдячність в очах людей, зрозуміла, що не все можна вимірювати грошима.
- А що до настроїв переселенців?
- Люди, звісно, різні бувають. Більшість, звичайно, дякують. Але є й такі, що з першої секунди ведуть себе, як-то кажуть, некоректно. Вони відразу намагаються поставити певні умови, вважають, що ми, жителі спокійних регіонів, обовязково їм чимось винні, а дехто навіть скаржитися до керівництва району ходив. Правда, потім поверталися з вибаченнями, та настрій все одно вже був зіпсований. Хочу зазначити, що ми не державна структура, а громадська організація, яка займається волонтерською роботою. Всі наші працівники – прихильники суверенітету та незалежності України. За покликом серця виконуючи свій громадянський обовязок, ми намагаємося допомогти всім, хто потрапив у складні життєві ситуації в результаті війни. Тому маємо право на повагу як до себе особисто, так і до роботи, яку намагаємося виконувати якомога ефективніше. Я впевнена, що спільними зусиллями ми подолаємо всі труднощі, які випали на долю українців, головне, щоб настав мир у нашій країні.
- Якщо людина схоче допомогти переселенцям, куди можна звертатися?
- До мене звертаються сватівчани, які пропонують особисту допомогу. І це дуже радує. Сьогодні нашим землякам теж доводиться нелегко, адже наш район ніколи не славився великими зарплатами і пенсіями. А життя з кожним днем дорожчає. В той же час сватівчани завжди славилися гостинністю та відкритістю. Громадяни допомагають нужденним з часу розміщення перших переселенців у нашому місті. Також сватівчани багато допомагають військовим, які розташовані у нашому районі. Звичайно, матеріальні ресурси наших земляків не безмежні. В той же час люди готові поділитися зайвим відром картоплі, овочами чи іншими продуктами харчування. Ми направляємо цю допомогу в першу чергу багатодітним сімям та сімям, які найбільше цього потребують. Всіх, хто хоче долучитися до благодійної справи по підтримці переселенців, які залишилися без даху над головою, прошу звязуватися безпосередньо зі мною за телефоном: 0990761300.
На фото: гуманітарка дітям спецінтернату;
волонтери допомагають біженцям з Попасної
Спілкувалася Ольга Найдьонова