В Україні проходить чергова, четверта хвиля військової мобілізації для захисту країни від російської агресії. Мобілізаційна хвиля не оминула і наш Сватівський район і 29 січня сватівчани випроводжали перших мобілізованих, які після проходження навчання поповнять лави ЗСУ. Всього призивалося 23 чоловіка, але троє не зявилися в назначений час на збірний пункт. 1 лютого ще 8 сватівчан, з яких один доброволець, теж поповнили лави Збройних сил України.
За інформацією працівників військкомату, громадянами, які ухилилися від призову, в подальшому будуть займатися органи внутрішніх справ. Їм загрожує кримінальне покарання - позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Суботнього ранку під час проводів хвилювалися всі – і самі призовники, і їхні близькі. Жіночки плакали, проклинали війну і бажали тільки одного – щоб в Україні настали мир та спокій. Самі ж мобілізовані були трохи схвильовані через майбутню невідомість, але висловлювалися, що мобілізація в країні все ж таки потрібна, бо кожен громадянин, який має військову спеціальність, повинен йти захищати свої сімї, свою Батьківщину, як би тяжко це не було усвідомити. У кожного із мобілізованих залишилися вдома рідні, які бажали солдатам тільки одного — повернутися живими.
Окрім районного військового комісара С.В. Семенова, рідних та близьких мобілізованих, цього ранку провести військовозобовязаних до місця дислокації прийшов Сватівський міський голова Є.В. Рибалко. Спочатку майбутніх воїнів зібрали в мобілізаційній залі, де Сергій Семенов надав останні настанови перед відправленням. Євген Рибалко звернувся до мобілізованих з такими словами: «У кожного з вас залишаються діти та близькі. Ви станете військовими, тому думайте, як краще виконати команду і разом з тим бережіть своє життя. Хочу побажати швидкого повернення додому, бо вас тут чекають та про вас думають. Також хочу побажати добрих, правильних командирів, котрі будуть відповідати за вас та за ваше життя”.
Євген Рибалко потиснув кожному майбутньому військовослужбовцю руку, побажав щасливої дороги і запропонував записати його особистий номер телефону на випадок, якщо щось буде потрібно.
Відчуття напруги було поруч під час всього процесу проводів. В очах проводжаючих читалися тривога та розгубленість. Військовослужбовці намагалися підбадьорити своїх близьких, навіть шуткували, але це ніяк не знижувало спільний градус напруги. Після недовгого прощання майбутні воїни швидко сідали в автобус, який повіз сватівчан-захисників до навчальних центрів. Хай береже їх Господь.
Ми поцікавилися як проходить мобілізація у Сватівському районі. За інформацією відповідальних осіб Сватівського районного військкомату, мобілізаційні заходи в районі проходять згідно з планом, прозоро, тому під мобілізацію підпадають усі військовозобовязані незалежно від соціального статусу чи матеріального забезпечення. Після отримання на руки повістки кожен військовозобовязаний обовязково проходить медичне обстеження, яке проводить військово-лікарська комісія в приміщенні РВК. Якщо у громадянина виявлені якісь хвороби, то він направляється на додаткове обстеження до лікарів вузької спеціалізації і вже потім, згідно з медичними документами, робиться висновок чи придатний військовозобовязаний до служби у Збройних силах України. Порушення з боку медиків у цих випадках можливі, але не думаємо, що вони будуть масовими, тому що відповідно до закону, лікар, який сприяє симулюванню хвороби військовослужбовцям, притягується до кримінальної відповідальності - штраф від 17-ти до 25-ти тисяч гривень або арешт від 3-х до 6-ти місяців.
Під час мобілізаційного процесу випадки бувають різні, та загалом військовозобовязані налаштовані спокійно до тих випробувань, які можуть випасти на їхню долю. Середній вік мобілізованих по Сватівському району складає 30 років, всі вони служили в армії та мають певні військові спеціальності.
В той же час, за словами громадян, окрім патріотизму повинна бути певна державна гарантія не тільки в плані матеріального забезпечення військовим, які мають захищати країну, а й соціальні гарантії їм та їхнім сімям. Це буде додатковою мотивацією для всіх мобілізованих.
На фото: під час проводів
Поради мобілізованим від бойового офіцера
Незважаючи на поліпшення в плані екіпіровки військовослужбовців та велику працю волонтерів, збір “солдатського рюкзака”, як і раніше, більшою мірою залишається турботою самих військовозобовязаних. Ротний командир батальйону “Айдар” Євген Дикий, що з перших днів воював у зоні АТО, дає кілька порад новобранцям про те, що їм потрібно мати з собою після мобілізації в першу чергу.
Особиста аптечка. У частині видають необхідний мінімум на випадок поранення, але ніхто не знає, які ліки ви приймаєте постійно, ніхто не знає, які у вас є особисті слабкості чи хвороби - у когось тиск, у когось печінка і так далі. Запас особистих ліків повинен бути мінімум на пару місяців. Обовязково запасіться препаратами від шлунка - з ним проблеми у доброї половини новобранців, що зіткнулися з незвичними для свого раціону їжею і водою.
Гарне взуття. Готуйтеся, що крім форми ніякого іншого одягу вам не видадуть, а взуття може не підходити за розміром або бути незручного покрою. Не економте на взутті, бо натрете ногу - буде дуже неприємно. А ступати ви будете важко, так як крім власної ваги понесете “обвіс” спорядження.
Запас білизни. Кожен день ви прати не зможете, тому потрібно брати не менше, ніж тижневий запас. Раз на тиждень випрати можливість у вас точно буде.
Теплі речі. На утепленні краще не економити. Светри, теплі шкарпетки і термобілизна на війні не менш важливі, ніж бронежилети.
Другий комплект форми. Вам видадуть один комплект форми - це замало. Якщо є можливість купити ще якусь форму - краще б/в, тому що вона дешевша, це ніколи не завадить.
Засоби особистої гігієни. Їх організовано не видають взагалі. Мило, рушники і все інше, як правило, на 100% постачають волонтери. Але волонтери можуть привезти вам це із запізненням, тому краще весь індивідуальний набір гігієнічних засобів мати з собою.
Рюкзак. Краще купити б/в “натівський” великий рюкзак. Вони зараз скрізь у вільному продажу. Плащ-дощовик. Їх теж не видають, але вони при певних погодних умовах необхідні не менше, ніж суха тепла білизна в мороз або бронежилет в бою.
Запас продовольства на три доби. На час військових зборів і перевалки через військкомати. Також ротний командир порадив не панікувати у дусі “як це так - я йду воювати за країну, а вона мене не забезпечує”. «Замість цього краще дізнайтеся координати всіх волонтерських організацій вашого району і віддайте ці дані рідним. Так ви прямо із зони АТО зможете тримати волонтерів в курсі, чого не вистачає саме вашій частині. Повірте, з досвіду можу сказати, що в таких випадках все необхідне волонтери доставляють протягом одного тижня “, - констатує ротний “Айдару” Євген Дикий.
Наш кор.