22 січня 1919 року було проголошено акт Злуки, тобто возєднання Української та Західноукраїнської народних республік. Це свято – одне з найголовніших державних свят для українців.
Цього дня акції солідарності та єдності пройшли не тільки у великих містах України, а й в маленьких містечках. Чого гріха таїти, більшість населення нашого унікального регіону ставляться до державних свят з позиції – вихідний це день чи ні. Добре, якщо цього дня можна не піти на роботу, а якщо державне свято не передбачає додаткового вихідного, так і святом це не вважається.
Чи то недостатньо було реклами, чи то кожен боявся залишити своє місце роботи, адже мітинг, присвячений Дню Соборності України, проводився у Сватовому в робочий час, так чи інакше – на пл. Радянську цього дня прийшли близько сотні проукраїнських активістів Сватівщини, серед яких були волонтери, представники громадських організацій, підприємці. Також до них приєдналися деякі керівники підприємств, депутати, здебільшого, міської ради, всього два лікаря від цілої медичної армії, два судді та дехто з держслужбовців. Всі вони гуртувалися біля будівлі магазину «Коковін», вітаючи один одного з державним святом. Разом з цим на площі проводилася Всеукраїнська акція до Дня соборності – «Від Донбасу до Галичини – ми єдині!». В ході акції кожен бажаючий мав змогу написати свої меседжі на синьо-жовтій стрічці, яку в майбутньому планується зєднати зі всеукраїнською стрічкою єдності, що мандруватиме Україною. Тут була скринька для пожертв на допомогу бійцям АТО.
Не обійшлася акція і без радикальних плакатів із закликами «Ганьба всім, хто закликав розігнати Майдан», «Геть лжепатріотів» та вимогою люструвати певних районних чиновників.
На протилежному боці площі зібралися представники владних структур – керівництво міста та району, начальники відділів та служб районної ради та райдержадміністрації.
Не дивлячись, що майже всі, хто зібрався на площі, мали певний атрибут української символіки і прийшли з метою відсвяткувати День Соборності, мене не залишало відчуття якоїсь напруги. Я (як і інші представники преси) стояла посеред пустої площі і не відчувала єдності між людьми по різні сторони майданчику. Єдине мене радувало, що незабаром цю пустоту заповнили школярі, які представляли всі школи міста. Їх на святі була найбільше. Всі вони посміхалися, несли українські прапори, прикрасили свій одяг національною символікою. А коли я побачила, що сватівська молодь розгорнула 20-метровий жовто-блакитний стяг, серце моє наповнилося радістю і гордістю за наше підростаюче покоління. Саме на цих дітей у майбутньому покладено по-справжньому обєднати Україну від Донбасу до Галичини, саме вони будуть реформаторами і головними дійовими особами в розбудові нашої самостійної, незалежної держави.
Дітвора заповнила порожній майданчик і після цього розпочалася офіційна частина урочистостей. Зі сцени звернулись до присутніх голова Сватівської райдержадміністрації О.І. Борзило, голова райради Т.В. Бервено, Сватівський міський голова Є.В. Рибалко. Зокрема Євген Вікторович сказав: «Мабуть, від помпезності та урочистості ми всі втомилися. На пл. Радянській збиралися різні майдани. Хтось призивав до насилля, посилення заходів. А сьогодні діти Сватівщини просто взялися за руки, пому що вони розумніші за нас.
Найстрашніший ворог – це так звана «пята колона», яку складають люди, байдужі до всього, що відбувається сьогодні в країні: терористичні акти, спроби розколу України, невідоме майбутнє, скорочення працівників та оптимізація посад. Від кого це все залежить? Це залежить від тих, хто сьогодні не розібрався в собі і примкнув до «пятої колони», це залежить від кожного з нас. Сьогодні у влади є можливість на одній сцені згуртувати священнослужителів різних конфесій, кожен з яких у своїй пастві разом з прихожанами молиться за мир. Кожен з нас мріє, щоб рідні та близькі не постраждали від тих актів насилля, які трапляються на нашій території, а влада повинна зробити все можливе, щоб убезпечити людей. Ми можемо кричати про що завгодно, винести будь-які плакати. В той же час ми повинні зрозуміти, що сьогодні головне завдання – захист єдності країни, потрібно обєднати всі демократичні сили, надати конкретні пропозиції, щоб побачити компроміс у владних структурах.
Ви думаєте сьогодні легко працювати у Сватовому представнику Президента – О.І. Борзилу? Ми повинні почути кожного громадянина, а тим більше тих, хто думає не так, як влада. Ми повинні прислухатися до розумної критики та находити компроміси. А сьогодні, в складний час для всієї України, коли оголошена чергова хвиля мобілізація, коли наші діти, браття та рідні мають йти захищати Батьківщину, ми повинні забезпечити їм надійний тил, а написати плакати легше всього. Ми всі чекаємо один від одного вирішення тих питань, які нас можуть обєднати.
Ми повинні прислухатися однин до одного. Достатньо жертв та критиканства. У нас – соборна країна, яку обєднали 96 років тому, і сьогодні ми повинні це підтримувати разом з тими людьми, які боронять нашу землю і думають про майбутнє України. Ми сьогодні повинні думати про тих, хто в майбутньому збудує незалежну і сильну країну. Ми повинні зробити певні кроки, щоб зрозуміти один одного. Слава Україні!».
Призвали до єдності усіх українців і священнослужителі о. Захарій та о. Дмитрій, нагадавши, що десятиріччями українські герої віддавали своє життя за незалежність країни, а також яке величезне історичне значення має підписаний у січні 1919 року Універсал про обєднання УНР і ЗУНР у самостійну, незалежну, вільну і соборну Україну.
На мітингу в підтримку соборності України виступили наші гості – волонтер з Житомирщини С. Гуменюк та заступник командира однієї з військових частин В. Ціхоцький. Вони наголосили, що тільки спільними зусиллями ми зможемо відстояти незалежність нашої держави, що люди східної і західної України завжди повинні бути разом, бо нічим не відрізняються один від одного – кожен з нас мріє жити у вільній, мирній країні.
Наприкінці заходу сватівчани передали бійцям військової частини величезний торт, прикрашений мапою України, а школярі ще довго не розходилися з площі, висловлюючи підтримку Дню соборності України.
Підготувала Ольга Найдьонова