Чиновник – особа, яка перебуває в державно-службових відносинах на засадах присяги з юридичною особою публічного управління і здійснює за дорученням останньої управлінськї функції, відповідно до наданої компетенції. Саме так декларує це слово словник. Зараз офіційно цей термін майже не використовується, але в більшості (за очі) так називають усіх держслужбовців. Дуже часто цей термін подається в негативному світлі. Якщо чиновник, то це означає – хамло, недруг для народу, людина, яка за найменші послуги вимагає хабара тощо.
Важко сказати, коли саме всіх держслужбовців стали причисляти до вищезгаданої когорти, та, йдучи до якоїсь офіційної інстанції, заздалегідь вважають всіх нахабами та негідниками. Деякі відвідувачки державних установ (міської ради у тому числі) вважають, що вони можуть собі дозволити хамство, підвищений тон, образи в бік робітників, які не задовольнили їхні вимоги. І такій людині, як говорять, «по-барабану», що вона висуває протизаконні вимоги, що її прохання не може бути задоволено не тому, що чиновник не бажає, а тому – що Закон не дає йому на це права! І скільки приходиться вислуховувати в свій бік лайки, прокльонів, матюків, погроз і т. д. знають усі держслужбовці, які працюють із громадянами безпосередньо.
Шановні земляки! Давайте будемо ввічливими, залишатимемося порядними людьми. Ми всі (і ті, хто виконує свої посадові обовязки, і ті, хто звертається до різних інстанцій за певними послугами) маємо право на повагу один до одного! А про те, як буває інакше, читайте далі… Два дні із життя чиновників міської ради
Перекручування фактів – це, як «здрасьте»
М.Малишко на сторінках газети «СВ» яскраво розповів про мої (на його думку) «свавільні» дії. За допомогою майстрів «художнього слова» зазначеної газети, він розповів, як йому відмовили в наданні довідки. Свою поведінку, перебуваючи в моєму кабінеті, він скромно назвав «я вскипел» та «стал волноваться». Журналісти (а саме вони стоять за підписом Малишка) намагаються донести до громадськості моє «свавілля» (бо сам автор не здатен без матюків скласти просте речення). Мов, прийшов інвалід отримати довідку, а на нього напали з кулаками.
Шановні громадяни та журналісти «СВ», як ви вважаєте, чого б це я до Малишко застосовував силу? Ось так просто взяв і накинувся на інваліда з кулаками? Справа в тому, що автор статті такий лагідний та розсудливий лише на сторінках газети. В моєму кабінеті був не інвалід другої групи, не порядний громадянин, а істеричний, знахабнілий хуліган, який жодного речення не сказав без брудної лайки. Я майже 20 хвилин спокійно та аргументовано намагався йому донести вимоги законодавства щодо благоустрою.
Аргументи про те, що вивіз сміття - це така ж комунальна послуга, як світло та газ, взагалі ним не сприймались. Я намагався довести, що порядок в місті залежить від кожного мешканця, що навіть одинокі бабусі (як це їм не важко) завжди сплачують за вивезення сміття. Але жодні розумні доводи відвідувачем не сприймались. Зважаючи на те, що пан Малишко зовсім не намагається зрозуміти суть розмови, я порекомендував йому звернутись до прокуратури та оскаржити рішення міської ради.
Загалом, я в кабінеті довго та терпляче витримував істерику та нецензурну лайку автора статті, та коли він почав ображати мене особисто, мій терпець увірвався. Я взяв його під лікоть та культурно вивів з кабінету. Якщо хтось вважає, що держслужбовець повинен таку ганьбу від відвідувача стійко витримувати, це його особиста справа. Я поважаю свою гідність і не допускаю образ на свою адресу, тому й змушений був попрохати вищезгаданого пана вийти з кабінету, зважаючи на його хамську поведінку.
Рано чи пізно час все розставить на свої місця. Мені особисто нічого соромитися. Однак в цій ситуації мене більше хвилює безвідповідальне ставлення окремих громадян до проблеми вивезення сміття. Дехто вважає намагання міської влади у цьому питанні забаганкою, а не законною вимогою, що громадяни не зобовязані виконувати Правила благоустрою. Саме таку думку вони хочуть донести до людей, а допомагають їм у цьому питанні журналісти «СВ».
Замість того, щоб усім миром, всією громадою створити умови нетерпимості до порушників, такі громадяни припускають, що міська рада подібним чином бюджет поповнює, а не дбає про екологію, довкілля та здоровя громадян. Якщо всі перестануть сплачувати за вивіз сміття, відповідно воно не буде вивозитися і що тоді буде з містом? А тоді ті ж самі Малишко та Крюков почнуть волати про бездіяльність влади, про те, що місто потопає у смітті, а життя городян у небезпеці!
Автору статті, крім покращення здоровя, бажаю ще й бути чесним та при здоровому глузді.
З повагою Олександр Звягольський
Р.S. Шановний А.Крюков, не пижся з моєю відставкою. Я піду тоді, коли буду вважати це необхідним, і ніяк не з твоєї подачі.