Чудові слова, мабуть як і сама пісня, під яку виросло ціле покоління сватівчан вже у роки незалежності. Найголовніше, в чому програли ми іншим республікам, які отримали незалежність, полягає у відсутності ідеології та патріотичного виховання істинних синів та дочок України. Спробуйте зразу пригадати хоч одну патріотичну українську пісню, яку б знали і співали у різних куточках країни, яка б обєднувала всіх нас! Ні? Ми, отримавши незалежність, довго «гутарили» і «возькали» чи потрібна Україні українська мова! Так звані митці нашої естради, тільки піднявшись десь на сцену, зразу усіма можливими і неможливими способами роблять все, щоб залізти на російську сцену.
Вся сучасна російська естрада представлена на 70 відсотків українцями, які зараз бояться про це згадувати! Ані Лорак, яка все виправдовувалася, що в Росію за нагородами поїхала тому, що це її карєра, пісні - це її робота, боялася загубити російську похвалу. А як же ті люди, які в Луганську зараз залишили не тільки карєру, а все, що в них було - домівки, майно, просте робітниче життя? Як зараз цим людям? Нещодавно одна родина поїхала до Горлівки, щоб забрати хоча би зимові речі, і після цієї поїздки досі знаходяться у стані повного відчаю! Вікна в квартирі вибиті, все посічене осколками (меблі, побутова техніка, речі). Все, що родина мала, знищено, як і сама надія скоро повернутися у своє місто і свій дім. Дуже важко починати життя спочатку, не маючі нічого за душею. Але ще важче - коли немає самої душі!
Ось зараз ми стоїмо перед фактом, що не тільки у більшості українців немає душі, а й сама Україна поки що ідеологічно не сформована. Кожного дня сьогодні гинуть патріоти, захищаючи цілісність України, самобутність, український етнос, генетичну ідентичність, славну історію і, нажаль, марне сьогодення! Це справжні чоловіки. Ті, про кого раніше складували легенди і оспівували в народних піснях. І саме в цю годину наші митці співають для самозакоханої російської публіки, розвіюючи їхню хандру і сум. Невже немає в нашій країні у владних ешелонах людини, яка дійсно цю країну любить і дбає про неї. В той час, коли захід України, умиваючись слізьми матерів, хоронить захисників, наші лжепатріоти чекають на приход «своїх»! Де і хто виховував цю недовчену журналістку Ракітіну? Що їй нейметься? Вона хоч сама розуміє куди лізе? А якщо розуміє, то чому й досі не в Луганську? Там їй вже давно б і квартиру дали тільки за одне те, що отримуючи українські гроші, всіма фібрами своєї душі вона бє по руці, яка не «оскудевая давать», все тиче такі ненависні їй гривні. А де те керівництво, яке повинно зараз, в страшних умовах зневіри та війни, направляти на шлях істинний? Чим думає районна та міська влада, підписуючи і видаючи зарплатню цій Ракітіній?
В країні склалася дивна ситуація: йдеш на війну захищати країну - купи собі одяг, бронежилет та оснащення (добре, що ще літака та танка не потрібно самостійно придбати!) - бо грошей в бюджеті немає. А на зарплатню ракітіним і їй подібним (їх ой як багато тільки у нашому районі) - гроші Є! Нещодавні вибори довели, що партія регіоналів ще живіша всіх живих. А як же їй не виживати, коли районом досі керує яра регіоналка?
Повторюся -яра! Та і в кадрових змінах нашої адміністрації зовсім не проглядається патріотичного напрямку. На посади призначаються люди, які не тільки ніколи не висловлювали своєї патріотичної позиції, не відстоювали саме українських інтересів, а навпаки - завжди підтримували попередню мормулівську владу і політику! Юриста адміністрації, яка працювала при партійному регіоналівському босі, відстоювала скрізь його думку та напрямки роботи, «люстрували» аж до першого зама. Дива! І тепер ця людина буде відповідати за ідеологічний фронт району! Зараз ходять чутки, що наше місто вже «здали» і зовсім скоро його «займуть», так воно і не дивно - бо у руля все ті ж, єдине - Мормуля в кабінеті не вистачає! А в іншому крилі білого будинку змін взагалі не відбулося - всі у своїх кріслах! Отак і досидимося - вони у ще вищі крісла сядуть, а ми з вами будемо цапами-відбивайлами за свою непринциповість до зрадників, безолаберність у виборі своїх очільників, всепрощення до негідників! За зраду країні прощати не можна! Зраджуючи всіх нас, ці, добре замасковані колишні регіоналівські підлабузники, ведуть нас до повного знищення!
Сватівчани, не спіть! Не чекайте, що проросійські найманці прийдуть на нашу землю пшеницю для нас ростити та хліб випікати! Вони йдуть сюди, щоб ми на панщині хліб ростили, а їхні діти його їли! І що, мовчки далі будемо спини гнути?
Так з чого ж починається Батьківщина?