Кожен з нас любить ходити чистими тротуарами та прибраними вулицями. Тому відразу впадає у око пуста пляшка або папірець, які недбало були викинуті мимохідь. А тим більше обурюють купи сміття вдовзж узбіччя (див. фото). Мабуть, дуже важко деяким нашим землякам перебудувати свою свідомість та не смітити там, де живемо. Байдужість заволоділа нашими душами. Байдужість до міста, в якому живемо, до людей, які нас оточують. Ми боїмося зробити зауваження сватівчанам, які смітять на вулицях, у скверах, автобусних зупинках. Все це дуже сумно.
А ще сумніше стає, коли бачиш, як на клумбах, висаджених дбайливими руками працівників благоустрою, зникають кущі хризантем. Адже ми крадемо самі у себе, у своїх дітей, яким жити в рідному місті, пишатися його славетною історією і звичайними людьми, які цю історію творять. А що ми передамо у спадок своїм нащадкам, поцупивши квіти з квітника або засмітивши вулиці? Мабуть, ту ж саму байдужість…