До Вас звертається мешканка м. Сєвєродонецьк Луганської області Баранікова Наталія Леонідівна. Протягом липня 2014 року у звязку із неспокійним становищем у моєму рідному місті, я була вимушена разом із своєю пятирічною донькою гостювати у своїх родичів у м. Сватове. Я і раніше бувала у Вашому місті, але тільки зараз я мала час побачити м. Сватове в усій літній красі: квітуче, упорядковане, затишне.
Проте наш із дочкою відїзд додому виявився дуже неприємним. Заздалегідь (тобто за 3 дні до запланованого дня відїзду) я завітала на міський автовокзал для отримання інформації відносно наявності рейсів автобусів, якими можна доїхати до м. Сєвєродонецьк.
Спочатку ознайомилася із Розкладом руху автотранспорту, який висів на стіні, потім вирішила уточнити розклад у касира автовокзалу, але касир запропонувала мені дивитись розклад на стіні. Я вибрала зручний мені рейс Сватове - Сєвєродонецьк і 1 серпня пішла на автовокзал попередньо брати квитки. І тут касир Крюкова Галина Анатоліївна в усній формі повідомила мені, що цей автобус по причині пошкодження мосту на вїзді до м. Сєвєродонецьк доїжджає тільки до м. Кремінна. Вибору у мене не було, я взяла квитки на цей рейс, але увечері виявилося, що чоловік зустріти в м. Кремінна нас не зможе, тому у день відїзду 2.08.2014 р., починаючи з шостої години ранку, я намагалася додзвонитися на автовокзал для отримання додаткової інформації, але протягом півгодини на дзвінки ніхто не відповідав.
Тоді я пішла до каси автовокзалу, де та ж сама касир Крюкова Галина Анатоліївна повідомила мені, що безпосередньо до м. Сєвєродонецьк (в обїзд пошкодженого мосту) йде тільки один автобус маршрутом Троїцьке – Сєвєродонецьк, але квитки на нього видаються без вказання конкретних місць. Я запитала касира про реальну можливість наявності вільних місць, хоча б одного для дитини, бо їхати далеко і довго, касир мене запевнила, що посадку проводить вона сама і обовязково нас посадить на вільні місця. Іншої інформації, стосовно можливостей дістатися до потрібного мені м. Сєвєродонецьк або якнайближче до нього, касир не надала. Тому я прийняла рішення здати раніше куплені квитки і придбати квитки на рейс Троїцьк - Сєвєродонецьк.
Я вимушена була дуже швидко повернутися додому, підняти дитину і лишень не бігом повертатися на автовокзал, щоб встигнути на автобус. Дарма. Автобус прийшов повний, касир Крюкова Галина Анатоліївна підійшла до нього, зазирнула і відійшла, залишивши можливість юрбі пасажирів із білетами без місць брати його штурмом. На мої зауваження щодо обіцяної посадки, касир розвела руками: «Ви ж бачите, автобус повний, вас із дитиною там затопчуть» і добавила обуреним тоном: я вас не змушувала здавати білети. Врешті-решт ми з дочкою добралися додому рейсом Сватове – Сєвєродонецьк, дякуючи водію цього автобусу, який швидко довіз нас та інших своїх пасажирів до пошкодженого мосту.
Я розумію, Євген Вікторович, що не справа голови міста розбиратися із недбайливим касиром автовокзалу, і я б не наважилася своє особисте обурення компенсувати листом до Вас. Але поки я сперечалася із цим касиром у приміщенні автовокзалу, нас слухало доволі багато людей і свої претензії до касира я закінчила емоційною обіцянкою написати на неї скаргу. Я була здивована, коли вимушені свідки нашої сварки (в основному місцеві мешканці) стали підтримувати мене в здійсненні моєї «погрози» на адресу саме цього касира, по типу «давно пора». Виявилося, що всі вони неодноразово зверталися до каси автовокзалу за інформацією щодо руху автобусів, їх розкладу і таке інше, і саме цей касир інформацію надає саме таким чином: або дивись Розклад на стіні, або кожен раз різні «новини» в дусі: «і як це я вам такого не казала, то ви не почули». При цьому тон відповідей цього працівника дуже далекий від доброзичливого або професійного. Крім того, всі мої співбесідники погодилися, що саме на зміні цього касира неможливо додзвонитися до автовокзалу.
Шановний Євген Вікторович! Ви зі своїми однодумцями доклали чимало зусиль, щоб місто Сватове милувало око його мешканців та гостей. Зараз у Вашому місті вимушених гостей дуже багато і, мабуть, Вам не байдуже, які враження залишаться у цих людей від перебування в місті. Міський автовокзал, як і залізничний, є «воротами» будь-якого міста. Невже недбале ставлення працівників автовокзалу до своїх прямих обовязків та нехтування ними простих правил людського спілкування варте того, щоб затьмарити позитивні враження гостей міста або добавити негативу корінним сватівчанам?
Наталія Баранікова, м. Сєвєродонецьк