1 серпня на пл. Радянській відбулося віче присвячене питанням єдності заради перемоги та розвязання проблем сьогодення в імя України.
На початку зібрання до присутніх звернувся голова Сватівської РДА О.І. Борзило. Його промова була емоційною та палкою. Олексій Іванович сказав, що останнім часом на нього, як на голову РДА, постійно ведеться тиск з боку правоохоронних органів і є спроби перешкоджанню боротьбі з корупцією та незаконними грабунками аграріїв. За його словами, він неодноразово звертався до в.о. губернатора області І.К. Верігіної, але допомоги не отримав. Також О.І. Борзило розкритикував непоміркованість дій влади і як приклад навів бездумне відвантаження гуманітарної допомоги у святковий зал РАГСУ, перетворивши його на їдалню для мишей, в той час коли є порожні склади та підвали. Також Олексій Іванович закликав усіх земляків до обєднання і спільної боротьби проти зловживань і порушень, які мають місце на Сватівщині.
Далі до учасників громадського заходу звернувся Сватівський міський голова Є.В. Рибалко:
- Шановні друзі! Наш народ має славетні сторінки історії: Запорізька Січ, Конституція Пилипа Орлика. Україна пережила кріпацтво, буржуазні та пролетарські революції, памятає Грушевського, Петлюру, Махна. Народ вижив у голодоморах, виборов перемогу над фашизмом, відбудував народне господарство, разом із братнім народом прямував до комунізму, але дійшли до розвалу, ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, потрапили до Афганістану, де з честю виконали інтернаціональний обовязок. Доля подарувала незалежність, та прийшли до олігархічного капіталізму. Як наслідок отримали приватизацію, девальвацію, тягали, щоб вижити, «кравчучки», скуплялися по талонах за купони. Політики обіцяли, пройдисвіти грабували, кримінал безкарно займався насиллям. Силові структури обслуговували та захищали владу. Народу залишили тільки бідність та хвороби. Суспільство «загнило».
Надію подарувала Помаранчева революція, але ідеї її спаплюжили, інтереси зрадили. Народ не почули ні на Сході, ні на Заході. Революція пісень та гасел затихла. Бандити не потрапили до вязниць, а отримавши владу, з початком «ери золотого батону» та його прихвоснів, перш за все, збагачувалися та дурили людей з Донбасу, бо навчилися «кидати» та грабувати саме своїх громадян. Соняшник став не символом сонця, а символом збагачення влади за рахунок нещадного використання людської землі, корупції.
З піснями студентів почалася наступна революція – Гідності, яка дійшла до кровопролиття, жертв найкращих, гідних громадян України. Народ та держава зазнали анексії, агресії ворожої пропаганди, почався розбрат, бачимо та чуємо вибухи, маємо жертви, протистояння, стаємо ворогами. Але ми всі по обидва боки однаково хочемо жити, у нас немає за кордоном валютних рахунків, і нам нікуди їхати зі своєї рідної землі, де наша память, батьки, рідня, майбутнє дітей. Нам потрібен спокій, потрібен мир! Матері зачекалися своїх синів та доньок! І мудрий народ свідомо обрав Президента, мабуть, вперше демократично, без «батога», не з-під палки, щоб новий глава держави працював на мир, саме задля людей. І це зробили саме ви. Було тяжко, але вибори відбулися.
Я не знаю, як це «жити по-новому», але так, як живемо сьогодні вже не можна! Ми завжди важко працювали, сподівалися, вірили. Бачу, що повірили в останнє, бо хочемо жити по-справжньому, по-людські. Щоб працювали Закони, щоб не було корупції, щоб держава цінувала, перш за все, людину праці, тих, хто стоїть на захисті Батьківщини, виховує дітей, годує хлібом, працює для людей, щоб не було привілеїв для влади, а були рівні можливості для кожного. Щоб був контроль людей над владою. Ми чекаємо відповіді за бездіяльність, саботаж всіх гілок влади з проявами сепаратизму та тероризму. Ми повинні зробити аналіз дій кожного, щоб боротися з бідністю, корупцією, зневагою задля майбутнього держави та громадян!
Саме трударі села, підприємці, прості українські громадяни, незалежно від національності, перші взяли на себе відповідальність за Україну. Мешканці Сватівщини, Троїцька, Новопсковщини, Старобільщини, Марківщини, Білокуракінщини…, допомагати українській армії та Національній гвардії. Саме ми з вами перш за все відстояли єдність України. До нас не прислухалися містяни – їм потрібні були федералізація та сепаратизм Єфремова, Голенка. Мабуть, покращення життя через війну було потрібне тим, хто грабував луганчан через тендери та відкати, паплюживши бойовий подвиг визволителів і тих, хто боронив нашу землю від загарбників, хто будував та творив історію. Ми не звинувачуємо задурених ворожою пропагандою, обдурених владою, бо і вони, і ми хочемо жити, працювати, мусимо вірити. Переживаючи лиху годину сьогодення, маючи втрати та жертви, рятуємо близьких та рідних, допомагаємо тимчасово переселеним, схиляємо голови по загиблим, обєднуємося заради миру та майбутнього.
Нам допомагає вся Україна, втрачаючи самих гідних своїх синів, бо розуміє – Схід не повинен стати на зразок Абхазії, Придністровя, Південної Осетії, оплотом бандитизму, зоною наркотрафіків та тероризму, бо не призупинивши сьогодні цю гидоту, вона розповзеться по всій неньці –Україні.
Формується громадське суспільство зі своїми вимогами, яке відчуває, переживає, робить більше ніж державні та владні структури. Волонтери, патріоти, прості люди беруть всю відповідальність, ініціативу та тягар війни на себе. Громадяни не чекають подяки, допомоги, вони діють за для Перемоги.
Давно пришло время обратиться к народу Российской Федерации:
Столетиями украинцев и русских объединяли культурные, добрососедские и родственные отношения. Сообща защищали родную землю. Мы роднились и радовались общению, остаемся городами-побратимами.
Российский народ! С тобой мы делились хлебом, тем, что вырастили, сыновья и дочери Украины своим талантом обогатили Россию, своим интеллектом, своими знаниями, а взамен твои гаранты смертельным оружием и боевой техникой забирают жизни простых, мирных людей, защитников нашего Отечества. Мы одинаковы, но кто дал право Путину, убивая нас, забыть о ваших проблемах, бедности, болезнях. Разве для россиян потеря и смерти соотечественников не трагедия? Почему вы отозвались на гнусные возгласы о помощи, о спасении Януковича, Ефремова, Царева и террористов, и не услышали простой народ? Опомнитесь! Закройте границу! Сохраните своих сыновей и не дайте убить еще сотни, тысячи мирных украинцев и иностранных граждан! Хватит надгробий, захоронений и братских могил!
Але до всіх негараздів учорашнього дня, анексії Криму, війни на нашій землі, додаються саме перешкоди навмисні, надумані, спотворені сьогоднішніми керманичами та деякими відомчими очільниками, і це знову заважає людям! У кожної громади свої герої, свої історії та свої проблеми, деякі з них ми подолаємо самі, а для вирішення інших нам потрібна допомога держави, Президента, Кабінету Міністрів. Нам говорять про недоречність розгойдувати і без того напружену ситуацію в державі та суспільстві. Нас повинні чути, ми повинні контролювати владу та мати відповіді, бо саме ми працюємо на Україну 24 години на добу, ми віримо та прагнемо жити за Законом, по-людські!
Хочу висловити слова вдячності в.о. голови облдержадміністрації І.К. Верігіній, яка у тяжкі дні очолила область. До таких дій не були готові багато чоловіків. Обійнявши посаду після технічного призначення Болотова, якого в обійми взяв Єфремов через Пристюка та Голенка, ця техніка призвела до того, що здали зброю міста та села, під загрозу стала єдність України. Вона, як жінка і щирий патріот, робила та робить те, що може, на що здібна, але і час, і обставини вимагають інших рішень та підходів. Ніхто з нас не знає, кого призначають на посади, за які досягнення, за знайомством чи за партійними квотами, що це за спеціалісти, які ставлять пріоритетні завдання, де можна дізнатися, що робить обласна влада, як координуються дії силових структур? До кого звертатися по допомогу за потреби? З якими структурами та кадрами нам налагоджувати конституційний лад та наводити порядок? Пропоную і в Міністерстві Внутрішніх Справ, і держслужбовцям, і всім політикам обовязково пройти тест на детекторі брехні, бо вони кажуть те, що народ хоче чути, а роблять все навпаки.
Свою позицію я неодноразово публічно висловлював на всю Україну. Нас не завжди чують, але ми говоримо правду, бо за нами люди. Ми завжди готові почути кожного з його баченням, прийняти конструктивну, виважену, конкретну пропозицію, спрямовану на єдність, мир, відбудову Донбасу, покращення життя ваших громад і України в цілому. Ми не раби – ми громадяни!
Памятаємо про минуле, живимо сьогоденням, віримо в майбутнє.
Кожен має право на своє слово. Слава Україні!
У своїй короткій промові голова районної ради Т.В. Бервено подякувала усім гілкам влади та сватівчанам за збережені мир і стабільність у районі, за допомогу і піклування про біженців, а також зазначила, що люди чекають на реальні, суттєві зміни і припинення свавілля.
Емоційним був виступ і голови громадської спілки «Громадський рух «Луганчани», в.о. голови АФЗ Луганської області, керівника СФГ «Пролісок» С.М. Ковальова:
- Ще на першому Віче ми сказали, що Сватівщина повинна жити без корупції і приниження. Аграрії працюють в тяжких умовах, особливо ті, які мешкають у «гарячих точках». Ми не бачимо захисту. Міліція, прокуратура, ОБЗ та інші «герої», що здали Донбас, впритулок зайнялися громадянами, які не змиряються із свавіллям і, які платять своїми податками їхню зарплатню.
Ми повинні взяти владу під контроль. Ми маємо право жити гідно і не відчувати приниження. І як би на нас не тисли, як би не «опрацьовували», Луганщина все одно буде територією без корупції!
Далі до присутніх звернувся координатор збройних сил України у Луганській області генерал Воронченко І.О. Він висловив глибоку вдячність сватівчанам за надану допомогу під час розміщення військових, організації та роботи блок постів. «Сьогодні Україна знаходиться у лоні війни. Навколо «управляемый хаос». Немає чіткої вибудуваної вертикалі під час ведення АТО. Але все повинно відновитися відповідно вимогам усіх Законів. Я згоден, що корупція заважає жити і розвиватися державі. Рівень обізнаності громадян дуже низький. Потрібно, щоб кожний неправомірний випадок був розглянутий та ніс за собою покарання. Я дійду до Києва, і винні будуть відповідати за Рубіжанський трубний завод і за аграріїв Сватівщини. Я впевнений, що мої слова будуть почуті. Успіху усім. Слава Україні!» - сказав І.О. Воронченко.
Виказав своє відношення до ситуації, що склалася у регіоні, і депутат міської ради Рибалкін О.М. Він сказав, що сватівчан, як і всю Україну, огорнула скорбота та смуток по загиблим і постраждалим, і що наші земляки намагаються всіляко допомогти тим підрозділам, які знаходяться на Сватівщині. Також Олег Миколайович висловив занепокоєння тим, що після завершення АТО про наше місто забудуть і коштів на відновлення доріг та інфраструктури не нададуть. За його словами, аби такого не сталося і маленькі містечка, що займалися організацією та забезпеченням допомоги військовим, мали можливість відновитися, потрібно пропонувати на посаду голови ОДА людину, яка своїми вчинками і організаторськими здібностями довела свою компетентність, спроможність та відданість державі. Саме такою кандидатурою він вважає Сватівського міського голову Є.В. Рибалка і запропонував підтримати його пропозицію. Бо кожен має право на своє слово.
На завершення заходу було проголошено резолюцію зборів:
- Розпочати та нарешті ретельно провести люстрацію у всіх гілках влади.
- Надати оцінку діям щодо збереження цілісності України, укріплення миру на нашій землі, кожного керівника, починаючи з місцевого рівня і закінчуючи депутатами Верховної Ради.
- Засудити політику призначення на керівні посади посадовців без обговорення та консультацій з громадськістю та представниками громад.
- Нарешті навести лад у силових структурах, а саме міліції та прокуратурі, прибравши з посад тих, хто були посібниками сепаратизму, своєю злочинною бездіяльністю надавали можливість проведення антиукраїнської пропаганди, сепаратистських ідей, не вжив належних заходів до організаторів та учасників проведення незаконного референдуму.
- Розробити дієвий механізм та надати повноваження громадам контролю за всіма діями влади та посадовців усіх рівнів.
На фото: Сватівський міський голова Є.В. Рибалко під час виступу; учасники Віче
Юлія Огданська