Минулого тижня містом поширилася чутка, що дітей Луганщини безкоштовно везуть до берега Чорного моря у табір «Космос». Ця новина швидко обєднала навколо себе усіх бажаючих відправити своє «чадо» на відпочинок, тому батьки відчайдушно почали телефонувати куратору, яка формувала групу дітлахів.
Зазначимо, що на даний час у таборі «Космос» (Миколаївська область) вже відпочиває 82 дитини переважно з міста Луганська. Діти своїм відпочинком і умовами проживання дуже задоволені, про що свідчать їхні світлини та позитивні відгуки у Інтернет – мережі. На даний час через складні умови на Донбасі відпочинок цих дітлахів було подовжено до 20 серпня. Така зміна графіку перебування дітей у таборі «Космос» змусила організаторів та благодійників шукати інше місце відпочинку для наступної групи дітей.
Майже через добу, як нова група була сформована, батьки дізналися, що відпочивати їх діти будуть у Полтавській області, смт Градизьк, табір «Чайка», що на Кременчуцькому водосховищі. Така зміна багатьох бажаючих засмутила і вони вирішили відмовитися від безкоштовного відпочинку. Але інша частина батьків зазирнула на сторінки Інтернет і дізналася, що у цьому таборі чудові умови, зроблено євроремонт, функціонує басейн, а сам заклад знаходиться між сосновим та дубовим гаями.
Отже 3 липня діти разом з батьками у піднесеному настрої зібралися біля «Білого дому», готові до пригод та веселого відпочинку. Тут сватівчан вже чекали декілька юрб дітей і дорослих, що приїздили з різних куточків Луганщини. Особливу увагу привертали до себе матусі з маленькими діточками. Як стало відомо, ці жіночки з малечею (віком від 6 місяців до 6 років) дісталися до Сватового з «гарячих точок» і мали намір виїхати на відпочинок до Одеської області. Не можливо було байдуже стояти осторонь цих матусь, тож я поцікавилася у деяких з них про їхні стан і настрій.
Мешканка Сєверодонецьку:
- Учора, коли почався обстріл, було дуже страшно… Все відбулося несподівано, я саме йшла до магазину. Паніка навкруги. Люди почали ховатися у підїзди та підвали. Страшно. Моторошно. Нам, дорослим, страшно, а за маленьких діточок годі й казати. Вони відразу починають плакати, як тільки чують звуки сирени.
- А як Ви дізналися, що організовується вивіз дітей з міста і як подолали шлях до Сватового?
- Про те, що є можливість покинути місто я і мої знайомі дізналися від працівників міліції, які отримали інформацію від координаторів, що співпрацюють з обладміністрацією. Увечері я зібрала все необхідне для донечки і вже зранку прибула на місце збору. Перетнули блокпости відносно спокійно. При виїзді з Рубіжного ополченці зазирнули до автобусу, побачили, що там матусі з діточками і дозволили проїхати без жодних перешкод. На блокпосту з військовими Української армії у нас ретельно перевірили документи, оглянули автобус і теж без будь-яких проблем відпустили. Загалом скажу, що і з одного боку, і з іншого люди зі зброєю вели себе культурно та коректно. На мою думку, вони втомилися від війни і бажають повернутися до дому, до своїх родин.
Мешканка Станиці-Луганської:
- У мене зовсім маленька дитина, тому коли почалися воєнні дії я поїхала у Луганськ, до рідних, але з часом стало зрозуміло, що залишатися у обласному центрі стає небезпечно. Останнім поштовхом до евакуації став страшний обстріл, який був учора. Моя знайома повідомила, що є можливість покинути місто спеціальним автобусом до Сватового, а потім нас повинні переправити до Харкова, а вже звідти до Одеської області, де нам запропонували безкоштовне перебування у санаторії. Аби дістатися безпечної зони і виїхати з міста мені допомагали 12 військових. Я й досі не можу повірити, що таке страхіття відбувається у наш час, тим паче у моїй Станиці. Не знаю, чи буде куди мені повертатися?...
Далі жінка заплакала, я виказала їй свої співчуття і полишила наодинці.
Тим часом люду на майданчику збиралося дедалі більше. Дітлахи з Антрациту, Сєверодонецьку, Станиці-Луганської, Білокуракіного, Старобільську та Луганська разом зі сватівчанами чекали на свій автобус до Полтавщини.
До присутніх батьків та дітей звернулася в.о. голови обладміністрації І.К. Верігіна. Вона сказала, що обласна адміністрація разом з Київським благодійним фондом та за підтримки представників автомайдану відшукують заклади для перевезення дітей з території Луганщини у більш безпечні міста. Також Ірина Костянтинівна зазначила, що цей відпочинок безкоштовний і за необхідності термін перебування діточок може бути подовжено до 20 серпня, а якщо ситуація у регіоні не владнається, то цілком можливо, що буде розглядатися питання про подальшу організацію навчального процесу за їх місцем перебування. «На даний час, ніхто не може гарантувати, що ситуація подібна до Станично-Луганської не трапиться завтра у Сватовому, Стаханові, Антрациті тощо. Тому наша мета як можна більше дітей Луганщини відправити на відпочинок, подалі від пострілів та гнітючої атмосфери. Відтак звертаюся до всіх присутніх з проханням розповідати знайомим про можливість безкоштовно оздоровити дітей» — підсумувала Ірина Костянтинівна.
Далі декілька слів присутнім сказала Олена Володимирівна представниця автомайдану, яка повідомила, що за підтримки Руслани Лежичко їх організація відшукує заклади для відпочинку дітей і на даний час саме цю групу дітлахів з Луганщини чекають у місті Градизьк.
Коли розповіді про майбутній відпочинок були завершені до дітей і батьків звернувся Сватівський міський голова Є.В. Рибалко, який запропонував відїжджаючим повноцінно безкоштовно пообідати у кафе. Зважуючи на те, що деякі діти і супроводжуючі вже певний час знаходилися у дорозі, а попереду їх чекав ще чималий шлях, ця пропозиція була дуже слушною. Як стало відомо, такою гостинністю скористалося лише 70 дітлахів, хоча обід був приготований на 120. Дехто відмовився через те, що важко переносить дорогу, і тому вважає за потрібне нічого не їсти під час подорожі, а сватівчани тільки-но вирушили з домівок і ще не встигли зголодніти. Загалом же дорослі і діти були дуже вдячні за смачний обід та піклування. Також відїжджаючі отримали від Євгена Вікторовича та приватного підприємця Л.М. Привалова коробки з печивом та упаковки солодких напоїв і мінеральної води.
Через півтори години очікування нарешті прибули автобуси, і дві групи почали свою подорож – дітлахи до Полтавщини, а матусі з малечею до Одещини.
Впродовж дня батьки звязувалися зі своїми «чадами» і раділи, що у них все добре. Та ось близько девятої години вечора родини втратили спокій. Діти у розпачі телефонували додому і повідомляли, що замість табору «Чайка» їх привезли до якогось будинку-інтернату, де їх ніхто не чекав. Як наслідок дітям було запропоновано аж занадто скромну вечерю. Якщо кожному хлопчику дісталася малесенька порція макаронів з котлетою, то дівчаткам такий наїдок був запропонований у загальній тарілці, і, зрозуміло, що соромязливі та нерозторопні залишилися голодні. Також діти нарікали на відсутність нормальних умов у душових та туалетних кімнатах. Зрозуміло, що після таких дзвінків родини запанікували і почали телефонувати кураторам цієї поїздки, які у свою чергу пояснень дати не могли.
Вже зранку розхвильовані батьки наперебій почали телефонувати Сватівському міському голові Є.В. Рибалку і прохати його втрутитися у цю ситуацію. Як стало відомо, Євген Вікторович навіть не мав уявлення, що 31 сватівська дитина є учасниками цієї поїздки.
Є.В. Рибалко Сватівський міський голова:
- Я знал, что дети со всей Луганской области будут ехать на отдых, а формировать группы будут в Сватово. Учитывая продолжительность пути и условия, в которых некоторые ребята находились последнее время, я совместно с координатором автомайдана Еленой Владимировной организовали горячий обед в кафе “Поляна”. Большое спасибо работникам этого заведения за сотрудничество и понимание. В кафе пообедали все желающие, а так же были покормлены военнослужащие Сватовского гарнизона. Отдельная благодарность частному предпринимателю Л.М. Привалову, который поддержал мое предложение и помог организовать для детей небольшой «сухпайок» в дорогу.
Ранее никто из сватовчан ко мне по поводу поездки не обращался и городской совет этим вопросом не занимался. Если мы организовываем детский отдых, то я точно знаю, кто отвечает за детей, где они будут находиться и в каких условиях. А здесь были другие отвечающие и позирующие перед камерой, но только что-то пошло не так, сразу начались звонки с просьбой о помощи лично ко мне. Рассуждать, правы были родители или нет, отправляя деток в столь «соблазнительное» бесплатное путешествие, времени не было, надо было в срочном порядке решать вопрос о месте пребывания ребятни. Я позвонил мэру Градижска В.А. Компаниец и попросил принять все необходимые меры для того, чтобы все дети были накормлены и нормально обустроены. На данный момент я отслеживаю ситуацию, и знаю, что у детей все в порядке.
Питання, чому наші діти опинилися у іншому закладі, де на них не чекали, я поставила декільком особам, які займалися організацією відпочинку.
Перепелиця Тетяна Леонідівна, голова районної організації «Радикальна Партія Олега Ляшка».
- До офіційного представника нашої партії у Луганській області Сергія Шакуна звернулася в.о. голови ОДА Верігіна І.К. із проханням допомогти сформувати групу дітей віком від 10 до 16 років (включно) для поїздки на відпочинок та підготувати необхідні документи (копії свідоцтв про народження або паспортів). Спочатку планувалося, що дітлахи поїдуть до Миколаївської області, але за добу представники Київського благодійного фонду нам повідомили, що місце відпочинку малечі змінено на Полтавщину. Я чітко не можу сказати, хто зазначив, що діти їдуть саме до табору «Чайка», але мене, як куратора, було запевнено, що умови для дітей створені чудові, харчування планується пятиразове, а культурне дозвілля сплановане. Саме таку інформацію я і доносила до родин. Коли минулого четверга мені почали телефонувати розгнівані батьки, я відразу почала дізнаватися у чому справа, але відповідь мене збентежила. Представниця з автомайдану повідомила, що нібито це ми ввели в оману батьків з назвою закладу і ні про який табір «Чайка» мова не йшла, хоча під час відправки дітей вона цю інформацію не спростовувала.
На даний час уже всі непорозуміння зясовані, діти забезпечені усім необхідним та дуже задоволені відпочинком. Тож вибачаємося за деякі незручності та хвилювання. Сподіваємося, що надалі усе буде добре.
На разі ми також формуємо нову групу дітей у кількості 50 чоловік для відпочинку у Градизьку.
Олена Володимирівна, представник автомайдану.
- Це якесь непорозуміння. Ми зовсім не планували везти дітлахів до табору «Чайка», бо цей заклад комерційний і про безкоштовне перебування дітей мови бути не може. Ми відразу планували дитячий відпочинок у будинку-інтернаті і тому на дітей чекали саме у цьому закладі. Я супроводжувала групу впродовж усього шляху і дуже здивувалася, коли діти почали обурюватися після приїзду до місця прибуття.
- Олено Володимирівно, можливо, координатор щось переплутала у назвах, але як сталося, що заклад, з яким Ви домовлялися, виявився не готовий прийняти 88 дітей з Луганщини?
- Учора вночі я прибула до Києва, але вже сьогодні планую знову поїхати у Градизьк для владнання питань.
Ще до одного організатору дитячого відпочинку, офіційного представника Київського благодійного фонду додзвонитися не вдалося.
Товченик Надія Петрівна, директор Градизької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.
- Про те що у наш заклад приїздять дітки з Луганщини я дізналася у четвер о 12-й годині дня. Як стало відомо пізніше, про приїзд цих діточок також не знали і у нашому Глобинському районному центрі. Зрозумійте, літом наші працівники знаходяться у відпустках, вихованці розїжджаються по домівках або до табору під Миргородом, а сам заклад ремонтується. В авральному режимі нам довелося організовувати вечерю та сніданок 88-ми дітлахів у сусідньому кафе, до того ж з тих продуктів, які були у наявності. На разі заклад забезпечений необхідними продуктами для повноцінного харчування, за що особиста подяка фермерам та підприємцям нашого району, які без попередньої оплати надали нам продукти.
Вже у пятницю районна та обласна ради розглянули питання перебування дітей зі Сходу у нашому закладі і підготували відповідні розпорядження, після яких будуть перераховані кошти на утримання та відпочинок дітей.
- Надія Петрівна, впродовж доби у дітей не було вожатих та вихователів, окрім трьох супроводжуючих, що з ними приїхали, як зараз вирішено це питання і чи налагоджено побут?
- За розпорядженням обласного департаменту освіти було відкликано з відпустки вчителів нашого закладу, які тепер виконують функції вихователів та вожатих. Також до роботи стали працівники кухні, котрі забезпечують чотириразове харчування, а ще наш лікар оглянула і опитала дітей про можливі алергії та хронічні хвороби. Це було необхідно зробити, бо дітки приїздили до нас без будь-яких медичних довідок. На даний час у закладі поновлено газове постачання і гаряча вода є в душових кабінках та бані. Усі побутові несправності та недоліки усунено і діти чудово відпочивають.
- Яку програму відпочинку ви плануєте для юних Луганчан?
- Зараз наші вожаті організовують для дітей цікаві конкурси, спортивні змагання, дискотеки тощо. Як тільки надійдуть кошти, ми плануємо для дітей екскурсії на пароплаві по Кременчуцькому водосховищу, показ шлюзу на Дніпрі, відвідини фабрики «Рошен», декількох музеїв і т.д. Але це все стане можливим за умови наявності коштів.
Юні сватівчани, які відпочивають У Градизьку:
- Спочатку ми дуже засмутилися, що не потрапили до табору «Чайка», і навіть телефонували батькам аби вони забрали нас додому, бо відчували себе непотрібними. Але вже наступного дня відбулися позитивні зміни. Нас огорнули турботою і створили чудові умови для відпочинку. Дякуємо Сватівському міському голові Є.В. Рибалку та приватному підприємцю Л.М. Привалову за гостинці, які нам стали у нагоді, а також усім, хто посприяв аби проблеми з перебуванням у будинку-інтернаті було усунено. Особлива подяка директору закладу Надії Петрівні, яка в короткий термін створила нам чудовий відпочинок і атмосферу.
Шановні батьки, не хвилюйтеся. Ми чудово відпочиваємо і додому не поспішаємо.
Юлія Огданська