За даними Організації Обєднаних Націй, близько 34 тис. українських громадян були змушені залишити свої житла через збройні дій на Донбасі. Як заявила координатор гуманітарної допомоги ООН В. Еймос, агентство у справах біженців ООН має дані про 19 тис. переміщених осіб в Україні, а за оцінками місцевої влади, ще 15 тис. чоловік втекли з рідних місць в тих районах, де ООН не веде спостереження.
Сьогодні жителі Донецької та Луганської областей, які практично щодня стикаються з обстрілами і перебоями в постачанні продовольством, по можливості виїжджають в більш спокійні регіони. Багато біженців тимчасово поселяються у родичів або знайомих, але є й такі, що кидають все і виїжджають, як кажуть, світ за очі, щоб врятувати своїх дітей.
Наше Сватове залишається одним із спокійних островців на території області, охопленої полумям війни. І до нашого міста вже потягнулися біженці з Донеччини та Луганщини. За словами представника районного штабу з питань розвязання соціально-побутових проблем переселенців, тільки за останні три неділі офіційно у нашому місті зареєстровано 15 таких громадян, з них пятеро дітей. Попередньо була проведена робота по створенню бази даних наявних місць в Сватівському районі для проживання переселенців. Для створення цієї бази були залучені керівники територіальних громад району і сьогодні 22 будинки цілком прийнятні для проживання біженців, окрім цього вирішено для цих цілей використати будівлю Нижньо-Дуванської лікарні. Також штаб допомагає тимчасовим переселенцям у вирішенні соціальних питань: отримання пенсій, соціальних виплат, постановку на облік у центр зайнятості тощо. За словами джерела, усі переселенці перед поселенням на території Сватівського району обовязково проходять перевірку у відповідних органах.
Головною проблемою на сьогодні, за словами дерслужбовця, є державне фінансування. Адже дехто з переселенців залишилися без засобів до існування, а законодавством поки що не визначена допомога таким людям з місцевих бюджетів. Тому не залишаються осторонь проблем сімей, яких спіткала біда, і звичайні громадяни. Кожен допомагає чим може: хто харчами, хто меблями, а хто й грошима. Одна жіночка в нашому місті ладна надати для проживання цілий поверх свого двоповерхового будинку. Адже, як говорить прислівя – від суми не зарікайся.
Неофіційно в Сватовому у родичів чи знайомих теж проживають декілька родин з неспокійних регіонів. Вони ніяк не прийдуть до тями від пережитого, але охоче діляться своїми думками (імена змінено).
Олена, 35 років.
— Я с семьей приехала из-под Лисичанска к знакомым. Мы голосовали за Луганскую народную республику и теперь очень жалеем. Анализируя свой поступок сегодня, не можем понять, что нас побудило идти голосовать. Честное слово, находились вроде как под гипнозом. Теперь я понимаю, что ни в коем случае не надо отсоединяться от Украины – там, где территорию контролируют украинские солдаты, наблюдаем порядок и спокойствие, а там, где «республиканцы» - беспредел, убийства и грабежи. Ваш город мне нравится, я всегда слышала про Сватово только хорошее. Обратила внимание, что жители у вас сами убирают улицы. Радует, что в городе мир, народ добродушный, но поскорее хотелось бы вернуться в свой дом.
Надія, 62 роки.
— Я с внуком приехала из Краматорска к однокласснице, мы дружим почти 50 лет. Ранее я уже бывала в Сватово, и когда у нас начались военные действия, то по предложению подруги приехала на время к ней погостить в надежде, что скоро все это закончится. Мне неловко, что я ее стесняю, но жизнь внука дороже. У нас непонятно что творится: убийства, грабежи, воруют людей и никто не знает их дальнейшую судьбу, за постоянные кражи я уже и не говорю. Очень страшно. Школы и детские сады не работают, предприятия тоже стоят, в общем, страх и ужас. У вас же, слава Богу, мирная жизнь, берегите ее. Мне моя подруга сказала, что это заслуга местной власти. У вас большинство людей за Украину, поэтому, наверное, мир и порядок. Сватовчанам желаю мира и добра.
Олексій, 48 років.
Прибыл из Луганска. Сейчас все спрашивают, кто виноват в том, что происходит на Донбассе. Виноваты мы сами. И те, кто поддерживал российскую пропаганду и встречал хлебом-солью «освободителей», и те, кто равнодушно за этим наблюдал, самоустранился – и вот результат.
Мы сами позволили взять в руки оружие уголовникам и теперь нормальные люди вынуждены покидать родные места. Я был сторонником федерализации, считал, что «бандеровцы» придут в Луганск и будут всех убивать. Теперь вижу совершенно другую сторону медали. Живу один, пришлось оставить квартиру и работу. В Сватово приехал к родственникам. Никто на меня не тычет пальцем, ни в чем не обвиняет, а наоборот сочувствуют. Заметно, что местные власти Сватово заботятся о своих жителях и городе – каждый раз, когда приезжаю, наблюдаю в городе какие-то новшества: то мост построят, то часовеньку. Город мне очень нравится, люди трудолюбивые, постоянно копаются на огороде, что-то строят. Как впрочем, и у нас в Луганске. Самое главное – здесь не стреляют.
Общалась Ольга Найдёнова