14 червня - Всесвітній день донора
Лозунг «Здай кров – збережи життя» на слуху в багатьох, утім, навряд чи його можна назвати надто популярним у наш час, так само, як і складно назвати кількість добровільних донорів значною. І на це є кілька як обєктивних, так і субєктивних причин. По-перше, не кожна людина може успішно пройти медогляд, за результатами якого визначається може вона бути донором чи ні. Адже стан здоровя українців залишає бажати кращого. По-друге, у багатьох мешканців України виникають справедливі сумніви щодо безпечності процедури здачі крові. Лікарі пояснюють їх звичайною необізнаністю, адже занести будь-яку інфекцію можливо при переливанні крові людині, якій вона переливається, але донор при здачі крові захищений. І, по-третє, чимало людей просто-на-просто намагаються уникати будь-яких зайвих контактів з лікарями й бояться не стільки за власне здоровя, скільки неприємних відчуттів під час процедури здачі крові.
Цікаво й те, що в Україні за показником минулого року заготовляється 10 мл крові на одну особу, тоді як Всесвітня організація охорони здоровя стверджує, що ця доза повинна становити не менше 15 мл. В той же час питання донорства в наш неспокійний воєнний час набуває актуальності.
Щоб пролити світло на ці та інші питання, ми звернулася до людини, яка має справу з донорською кровю щодня, працює у відділенні трансфузіології Сватівської районної лікарні В.О. Нехаєва.
- Особа, яка двічі здала кров, згідно із Законом України „Про донорство крові та її компонентів” набуває статусу донора. У нас всі донори безоплатні, які здають кров у разі перебування в лікарні їхнього близького родича чи знайомого, а також люди, які приходять за покликом душі й серця.
Наша станція заготовляє як безпосередньо кров, так і бере від донорів її складові частини, такі як плазма тощо. Названа продукція зберігається, перевіряється і в подальшому використовується лікувально-профілактичними закладами для лікування хворих і потерпілих.
- Чому сьогодні мало приділяється уваги питанню донорства в Україні?
- На це є багато причин. По-перше, цей процес доволі дорогий. Раніше надавалася фінансова підтримка держави, частка якої йшла на разове харчування або фінансову компенсацію людині, котра здала свою кров. Та з кожним роком незалежності подібна підтримка держави поступово згасала, особливо на рівні районних центрів. По-друге, раніше функцію донорства на себе брав «Червоний хрест», зараз цю роботу виконуємо ми, а штат працівників залишився на попередньому рівні. По-третє, дуже слабка інформаційна агітаційна кампанія серед громадян щодо необхідності постійного поповнення банку крові, адже як-то кажуть «Ваша крапелька любові спасе чиєсь життя». Хоча сьогодні робота по пропаганді донорства значно активізувалася і багато молоді готові надати свою кров для постраждалих у воєнних конфліктах. Потрібно працювати, щоб подібний підйом патріотизму у цьому напрямку не згасав і надалі.
- Яким чином центр крові працює з донорами?
- Головним нашим завданням є робота з громадянами з метою залучення їх до донорства, їх облік, медогляд, допуск чи не допуск до здачі крові. І хоча сьогодні держава недофінансовує нашу галузь, але плану по здачі крові ніхто не відміняв. Дуже багато працюємо по селах, та я вважаю, що до цього питання із розумінням повинні поставитися і керівники підприємств та організацій. Змушувати звичайно нікого не потрібно, але розяснювальну роботу проводити.
- Наскільки безпечною, на Ваш погляд, є здача крові на сьогоднішній день?
- Здача донорської крові є абсолютно безпечною маніпуляцією. Під час давання крові думати про те, що вас заразять якимось інфекційним захворюванням не доводиться, адже ми використовуємо одноразові витратні матеріали для обстеження та огляду донора, при взятті крові та її переробці. Ми на 100% забезпечені цими витратними матеріалами, й ніякий з них повторно не може бути використаний. Медичне обладнання у нас теж все сучасне. Більше того, на всіх етапах взяття донорської крові, перебування донора в закладі забезпечуються всі необхідні санітарно-гігієнічні, протиепідемічні заходи, щоб уникнути нанесення будь-якої шкоди здоровю донора.
Сама ж здача крові для здорової людини абсолютно не шкідлива, тоді як дача компонентів крові (плазма, тромбоцитна, еритроцитна маса) є навіть лікувальною процедурою. Так, плазма крові відновлюються протягом семи днів, разом з ними відтворюється склад крові, що тільки сприяє тому, що організм донора підтримує здорові функціональні властивості.
Донорську кров можна здавати кожні два місяці, плазму – двічі на місяць.
- Віктор Олексійович, чи повністю Сватівський район забезпечений донорською кровю?
- На сьогоднішній день ми повністю забезпечуємо лікувально-профілактичні заклади району компонентами донорської крові. Це питання ми постійно контролюємо.
- Почесні донори. Які пільги вони мають та чи багато їх на Сватівщині?
- Законом України „Про донорство крові та її компонентів” передбачено, що особи, які 40 і більше разів здали кров або 75 і більше разів плазму донорської крові, отримують звання Почесного донора України. За роки незалежності в Сватівському районі звання Почесних донорів отримали близько 200 осіб.
Щодо пільг, то всім донорам на час здачі крові видається довідка, згідно якої людина звільняється від роботи в день здачі крові та наступний за ним. Ці дні за бажанням донора можуть бути приєднані до відпустки. Безплатне зубопротезування (окрім золота) та санаторне-курортне лікування. Донори також користуються позачерговим відвідуванням лікарів у лікувальних закладах, а також донори, які перебувають на лікуванні в державних та комунальних лікувальних закладах, препаратами донорської крові забезпечуються безкоштовно, за рахунок лікувальних закладів. Але всі пільги повинні підтримуватися фінансово з державного або місцевих бюджетів.
Одна із найзначніших пільг, яка виконується постійно, – в разі виходу на пенсію Почесний донор отримує надбавку в розмірі 10% до мінімальної пенсії, що призначається за віком.
Висновки робити вам, шановні читачі. Ставати в чергу для здачі крові чи ні – особисте рішення кожного українця. У центрах крові чекають на донорів.
Підготувала Ольга Найдьонова