Всьому на світі є свій час!

Це справді так. Час народжуватися і час покидати цей світ. Час кохати і мріяти. Час сумувати і сперечатися. Час зростати і досягати неосяжних висот.

Всьому на світі є свій час! Ось так, у свій час, за ласкою долі і велінням Божим, на світ у селищі Троїцьке Луганської області з’явилася дівчинка. І батьки дали їй ім’я Людмила - людям мила. Своїми карими очима, своєю лагідною посмішкою, своєю стрункою і вишуканою ходою, своїми творчими мріями і стала людям мила вона — Людмила Ольшанська. Дівча, з дитинства закохане у все красиве, неординарне, екстравагантне. Навчаючись у школі, Люда бачила себе у мріях, думках десь на сцені, на подіумі, у красивому вбранні. Лунає ніжна музика, і вона, під зачарованими поглядами глядачів, граційно рухається, щось розказує, немов актриса — грає ролі. І ці дитячі мрії перетворилися на провідну зірку, яка привела у свій час Людмилу до Луганського культурно - освітнього училища на факультет „Режисура клубних заходів”.

Всьому на світі є свій час! А час спливав жваво і цікаво. Луганськ. Він їй подарував багато творчих вражень. Хвилини і часи копіткої праці, навчання азам режисерського, клубного мистецтва. Тут і сценічний рух, і праця над артикуляцією, дикцією. Вміння тонко відчувати всі порухи душі і поривання серця молодого. Досвідчені педагоги відкривали перед Людмилою великий світ мистецтва.То був час навчання. Він прийшов і охопив цілком і повністю все єство молодої дівчини. Часами просиджувала вона на заняттях, лекціях, вбирала в себе кожне слово улюбленого вчителя Охмуш Ганни Костянтинівни.

На все то був свій час. Він сплинув... І степовою чайкою злетіла творча особистість, вродлива дівчина, і поринула в рідні краї — понесла людям світло добра, правди, красу витонченого мистецтва слова, пісні, яскравої акторської гри. І залунали перші оплески, перші вдячні посмішки земляків — селян, хліборобів. А ці люди, як і земля, дуже щедрі - щире схвалення, щире „спасибі”, і квіти, квіти, квіти...

Всьому на світі є свій час... Він невпинний, невблаганний! Немов річка, яка в’ється поміж вербами блакитною стрічкою, текли роки! Спочатку Нижньодуванський міський будинок культури. Там і співала, і грала ролі, і вела вечори, і сценарії писала. Потім посада методиста у Сватівському районному будинку культури. Велике коло обов’язків, висока відповідальність, більше двадцяти працівників культури, п’ятнадцять колективів художньої самодіяльності. Постійна низка концертів, виступів, театралізованих свят. Тисячі людей цікавими очима дивилися на сцену! А там — вона. І серце калатає, і руки тремтять, і очі горять любов’ю! Знову, Людмило, твій вихід! Прийшов твій час!

Всьому на світі є свій час! Людмила Ольшанська — сценарист і ведуча міжнародних і обласних фестивалів, святкових концертів. Дуже вишукана і вимоглива. Вимоглива як до себе, так і до всіх методистів - під її керівництвом працює весь методичний кабінет Народного дому „Сватова-Лучка”. Їй притаманна здатність поєднувати творчу, адміністративну і методичну роботу з завідуючими сільськими клубами, вміння працювати з людьми, терпляче розповідати починаючим клубникам ази культосвітньої роботи. Не можна перелічити всього, на що здатна вона. Бути режисером самодіяльного театру, вірно інтонувати свою партію у вокальному ансамблі, досконало і яскраво демонструвати свої акторські здібності — ось він, довгожданий досвід, народжений в праці, муках творчості, мріях і роздумах!

Всьому на світі є свій час! Час висоти і визнання прийшов! Ти на сцені, Людмило, ти відчуваєш захоплені погляди глядачів і тепло їхніх сердець. І знаєш, що настав час віддавати, навчати, творити і любити! Любити світ, землю і вічне, невмируще мистецтво. Хай завжди світить тобі принадливе й загадкове світло рампи!