Холодна зима 1943. Мабуть тоді востаннє сватівська земля здригалася від грохоту військової техніки. Очевидців цих подій залишилося вже не так багато. Та запали в душу слова, які нещодавно почули від жінки, що має статус «дитина війни»: «Моє дитинство пройшло під час військових дій, у холоді та голоді. Я навіть не могла уявити, що й кінець мого життя, моя старість теж може бути військовою і голодною!».
Весна 2014. Сватівська земля. 18 березня в районі ст. Куземівка розвантажується ешелон з військовою технікою, який прямує на укріплення та захист східних кордонів нашої Держави. Не оминає дана колона і наше Сватове. Прямують танки вулицями ім. Столбового, Леніна, Дзержинського, по Веселій… Напрямок руху протилежний тому, в якому Радянська Армія гнала в сорок третьому фашистських окупантів зі Сватівської землі!
21 століття. Наші старики вже забули гул військових літаків та бронетехніки.
І ось - танки та БТРи їдуть не на військові навчання, не на військовий парад, вони їдуть, щоб стати на захисті інтересів Української Держави, інтересів українського народу, кожного українця, якою б мовою ми не розмовляли і яка б кров (російська, вірменська, татарська) не текла б в наших жилах! Всі, хто живе на України – УКРАЇНЦІ!!! МИ можемо бути різних національностей, різних віросповідань, але громадянство у нас одне. Ми - громадяни України!
Була інформація, що на території Купянського району проросійські налаштовані мешканці намагалися заблокувати переміщення солдат Української армії. Може ті, хто здійснював спробу блокування ешелону в Купянську забули, що вони українці? А це взагалі наші громадяни? Чи ці особи дуже хочуть жити в іншій державі, а танки стали їм на заваді? Таких людей ніхто не тримає, якщо потрібно, то завжди знайдуться українці, які допоможуть їм донести валізу до потягу в російському напрямку, та ще й рукою помахають. І як добре, що сватівчани в такій складній ситуації виявляють чітку громадянську позицію. Громадянин з Куземівки (судячи з віку, дитинство його припало на страшні воєнні роки) Безязичний приніс військовим два відра меду. Жінки цього села несли, що в кого було на той час, і зі сльозами на очах віддавали продукти солдатам та офіцерам. Фермер Ціпко Ю.А. надав допомогу у дрібному ремонті воєнної техніки. Та й ті, хто просто дружньо помахав рукою, підняв державний прапор теж зробили велику справу. Наш людський обовязок морально підтримати людей у погонах, які вірні військовій присязі, для яких життєвий шлях повязаний із служінням українському народові (тобто НАМ З ВАМИ)!
Дуже добре, що поряд з нами живуть надійні сусіди – мешканці Троїцького району, які спочатку зробили спробу блокування колони, а дізнавшись, що це НАШІ, пропустили військових. Уважність в таку годину - гарна риса!
Все повинно бути добре! Таку надію вселяє злагоджена дія наших керівників та відповідних служб в такій ситуації. Представники особового складу Сватівського міськрайонного сектору ГУ ДСНС (Борзило І.О.), Сватівського РВ УМВС (Лукашов С.О.), військових комісарів Семенова С.В та Матірко І.Ю., Сватівського міського голови Є.В. Рибалко. Євген Вікторович, як людина військова в минулому, взяв на себе відповідальність за проходження колони без перешкод територіями міста Сватове та трьох районів області. Інші небайдужі сватівчани зробили все можливе, щоб перебування військових машин та особистого складу на Сватівській землі пройшло на належному рівні. І дай нам Боже віри в розум політиків, мир для всіх націй та національностей! А підліткам, які виклали в Інтернеті «цікаві» кадри переміщення колони нашим містом, ми побажаємо, щоб у майбутньому військову техніку вони мали можливість бачити тільки в музеях та на виставках!
До міської ради надходить багато дзвінків від громадян, які готові допомогти українським солдатам, але не знають куди звертатися. За розпорядження Сватівського міського голови Є.В. Рибалка було створено тимчасову комісію для прийняття благодійної допомоги у вигляді продуктів харчування для військовослужбовців Збройних сил України, які проходять службу на території Луганської області. Контактний телефон: 3-26-07.
Багато людей сьогодні скептично ставиться до Української армії взагалі і це зрозуміло, коли дивишся на застарілу воєнну техніку. Це й не дивно, враховуючи, що останні три роки наша армія спеціально планомірно знищувалася. Але ми віримо в свою країну, у відродження своєї армії, у незламний патріотичний дух українського народу. Путін не визнає українців як націю і це його велика помилка, тому що неможливо знищити волю до свободи та незалежності. Разом ми непереможні. За єдину країну! За единую страну!
P.S. Сватівська РДА теж обіцяла надати допомогу у вигляді паливно-мастильних матеріалів для техніки. Але з телефонної розмови з військовими стало відомо, що голова райдержадміністраціїї В.В. Мормуль обмежився тільки візиткою.
Кор. «Голосу громади»