Нині, коли суспільство так захопилося інформаційно-технічним прогресом, що першочерговим стало прагнення до матеріального комфорту, особистої вигоди, надзвичайно важливо повернути в усі сфери життя пріоритет духовності. А розпочинати маємо з найпершої ланки освіти – з дошкілля. Щоб сприяти духовному розвитку вихованців, педагогам слід самим керуватися в житті духовними цінностями, глибоко розуміти поняття духовності, завдання відповідної роботи з дітьми.
Сьогодні, в умовах, коли труднощі соціально-економічного характеру , потік різнобічної інформації, домінування матеріальних цінностей над духовними призвели до спотворення уявлень суспільства про добро, милосердя, справедливість, патріотизм, проблема духовно-морального виховання набула особливої актуальності. Людина накопичує морально-ціннісний досвід від народження протягом усього життя. Та найбільшу відповідальність за формування духовно-моральної культури особистості несуть родина й дошкільний заклад.
Як правильно й ненавязливо відкрити дітям одвічні духовні цінності, спрямувати на шлях постійного самовдосконалення , прищепити прагнення творити добро і красу? Які методи обрати? Яка підготовка потрібна педагогам? Зорієнтуватися в цих складних питаннях допоміг практикам семінар «Духовність – це те найдорогоцінніше в людині, що вирізняє її з –поміж усіх живих істот», який нещодавно відбувся в КДНЗ № 2 «Веселка».
Метою семінару було допомогти педагогам спрямувати свою роботу на формування духовно-моральних цінностей, орієнтирів, переконань дошкільників та створення умов для підвищення рівня їхньої моральної активності, психолого-педагогічної компетентності батьків.
Увазі присутніх була представлені : «Свято Миколая» за християнськими традиціями (Бхатті О.В.), морально – етичні досліди за філософськими творами В.Сухомлинського (Заярна Н.Ю.), майстер-клас по виготовленню ляльки - оберега за участю батьків(Костенко О.В.,Ільченко С.),виготовлення колажів із солоного тіста за творами Т.Шевченка( Степаненко Н.П.) .
Лише власним небайдужим ставленням кожного до розвязання проблем виховання духовності, бажанням, готовністю та вмінням особисто долучитися до цієї благородної справи, обєднанням зусиль педагогічної і батьківської громадськості можна досягти успіхів у подоланні негативних тенденцій у стані духовності нашого суспільства.