Минулої суботи погода порадувала сватівчан. Прокинувшись вранці недільного дня, ми насолоджувалися яскравим сонцем, невеликим морозом і білим снігом, який огорнув шаллю наше містечко. 19 січня православні люди традиційно відзначили Хрещення Господнє – одне з найбільших свят православної церкви.
Сватівчани вранці поспішали до храмів, щоб взяти участь у ранковому богослужінні і освяченні води, не забувши прихопити із собою наповнені ємності. Багато людей цього дня не лише набирають воду, але йдуть до водойм, щоб стати свідком освячення води у річці, скупатись у ополонці. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що хрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.
Після священної літургії у стінах храму, відбувся Хресний хід на р. Красна для освячення води. Територію, де відбувалися святкові заходи, заздалегідь впорядкували працівники міської ради та КП «Сватове-благоустрій» (І.В. Беденко) — був розчищений берег річки, вирубана уся порость та скошені залишки буряну, прибрано та вивезено 12 куб. м сміття. Також рано вранці перед святкуванням ділянка була розчищена від снігу працівниками цього ж комунального підприємства.
Цього року було дуже багато прихожан, в свою чергу збільшилася і кількість людей, які вирішили випробувати себе не тільки на міцність віри, а й на міцність тіла, пірнувши у річку, вода якої попередньо була освячена настоятелем Свято-Успенського храму о. Михаїлом. Представники духовенства наголошують, що традиційне для Водохреща купання у водоймах не є церковним обрядом, хоча воно й не заборонене. Такі традиції прикрашають свято, але є лише символікою. Це йде від наших прадідів. Ми омиваємо з себе духовний бруд, загартовуємо своє тіло і душу. Щирий, справжній християнин робить це скромно, сам для себе. Отець Михаїл запевнив, що цього дня ніхто не захворіє і благословив на купання усіх охочих.
Першою ступила у холодну річкову воду сватівчанка Галина. Своїми тендітними ніжками вона розбивала тоненьку кригу, яка вже вкрила річку вздовж берега. «Вперше я пірнула 3 роки тому. Згадую, я хворіла і прийшла на святкування з температурою. Отець Петро тоді благословив мене на цей непростий крок, і я зважилася. Хочу вас запевнити, що вся моя хвороба відступила і тепер я не уявляю Водохреща без купання. Закликаю всіх земляків перетнути поріг страху перед холодною водою, адже після такого купання не тільки душа, а й тіло співає!».
Кілька років поспіль на Водохреща мешканець міста Олександр пірнає у річку. Каже, за часів Радянського Союзу такої традиції не було, бо мало хто про неї згадував. Тепер, зазначає він, кількість прихильників такого обряду значно зросла: «Навіть моя 9-річна племінниця Єлизавета не побоялася пірнути у воду».
«Купаюся вже третій рік поспіль. Дуже багато людей в цей час збирається на березі річки. Щоразу я бачу все більше і більше. Треба купатися, щоб не чіплялися хвороби, щоб очиститись, гріхи «відмити». Я у це вірю», – розповідає Світлана.
А наймолодшим «купальником» цього дня виявився 7-річний Дмитро Андрійчук. Разом із татом він наважився на цей відчайдушний крок.
У натовпі людей, що купалися у річці, можна було впізнати відразу — їхні обличчя випромінювали радість та натхнення. Як кажуть лікарі, насправді нічого страшного для здоров‘я в такому ритуалі немає, якщо йдеться про короткочасне занурення.
Той стрес, який одержує організм за достатньо короткий проміжок часу, не встигає заподіяти здоров‘ю людині шкоди, скоріше, навпаки. Різке занурення в холодну воду є сильним стресом (не тільки фізичним, але і психічним), своєрідним струсом для всього організму. Відбувається могутній викид надниркових гормонів. А, як відомо, гормональна терапія вважається одним із найпотужніших засобів у лікуванні багатьох захворювань. Під час короткочасного занурення у холодну воду охолоджуються тільки зовнішні покриви, внутрішні органи, тим більше головний мозок, не встигнуть відчути дію холоду. А для підвищення своєї «морозостійкості» можна за 1,5-2 години до плавання з‘їсти столову ложку риб‘ячого жиру зі скибочкою добре посоленого чорного хліба.
Напередодні християнського свята Водохреща рятувальники вжили всіх необхідних заходів щодо запобігання загибелі людей та виникненню надзвичайних ситуацій на водоймі. Тож, 19 січня рятувальники міжміського сектору ГУ ДСНС (І.О. Борзило) та Сватівського РВ УМВС (С.О. Лукашов) чергували у посиленому режимі, і в разі необхідності, готові були надати допомогу.
На березі річки був облаштований величезний намет, який обігрівався. В наметі мали змогу перевдягнутися всі бажаючи, що пірнали до зимової води р. Красної. Не забули організатори святкування про гарячий чай та куліш. Кожен сватівчанин мав змогу не тільки скуштувати ці страви, а й посмакувати червоним домашнім вином.
Водохреща - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як “свято просвіти” народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.
На фото: під час свята
Підготувала Н. Світлична