Виконавчий комітет Сватівської міської ради вітає з поважним 80-річним ювілеєм Почесного громадянина м. Сватове Кармазину М. О. Марія Онуфріївна народилася у Білорусії, але вже давно вважається нашою землячкою, бо живе і працює в Сватовому з 1958 року. Усе своє життя жінка присвятила вихованню підростаючого покоління, бо за фахом – вчитель російської мови та літератури. Має звання «Відмінник народної освіти Української РСР», відзначена багатьма нагородами та почесними грамотами. Марія Онуфріївна завжди приймала активну участь у громадсько-політичному житті міста та району, неодноразово обиралася депутатом Сватівської міської ради і відстоювала інтереси своїх виборців.
Ця тендітна, завжди усміхнена жіночка була і залишається лідером по життю. До її слів завжди прислуховувалися, з нею радилися не тільки колеги по роботі, а й керівники міста та району. Але головне – це її самовіддана праця по вихованню дітей, які й досі її люблять та поважають.
Напередодні особистого свята ми поспілкувалися із Марією Онуфріївною та попрохали відповісти на прості життєві запитання:
— Шановна Маріє Онуфріївна! Яку подію Ви вважаєте найактуальнішою в своєму житті?
— Найактуальнішою подією у своєму професійному житті я вважаю будівництво СШ №8. На той час я була директором цієї навчальної установи. Рік будівництва виявився дуже важким і складним. Але в той же час була величезна радість по закінченню будівництва. Я дуже пишаюся, що безпосередньо приймала участь у цій події.
З дитячих років – найяскравіше згадуються роки війни та перебування у дитячому будинку. В ті суворі часи, коли життя країни було дуже важким, держава завжди опікувалася дітьми, що залишилися сиротами. З кожним роком умови перебування в таких будинках тільки покращувалися. Була можливість не тільки отримати гідну освіту, а й перспективи для культурного і творчого розвитку будь-якої дитини. Перебування у дитячому будинку залишило великий слід у моєму життєвому шляху.
Завдяки своєму характеру я досягла всього самотужки, але всі умови для таких досягнень були створені державо. Тому той політичний устрій країни мені ближчий, рідніший і зрозуміліший. Я і сьогодні впевнена, що саме Комуністична партія зробила нас – дітей-сиріт – людьми, гідними своєї країни.
Із самого малечку я завжди вирізнялася активною життєвою позицією серед своїх однолітків, а турбота з боку держави надихала мене на чесну та самовіддану працю задля людей, задля Батьківщини. З кожним роком віра у краще майбутнє спонукала до служіння рідній державі шляхом самовідданої праці та участі у громадсько-політичному житті Сватівщини. Все своє життя я намагалася виховувати патріотів, відданих своїй країні, вчила їх чесності та працьовитості. І сьогодні з гідністю можу сказати, якби мені випав другий шанс, то я б прожила таке саме життя.
— У 2006 році Ви були удостоєні звання «Почесний громадянин м. Сватове». Як на Вашому житті відобразилася ця подія?
— Таке почесне звання зобовязує бути прикладом для інших, дисциплінує та активізує тебе як особистість. Намагаюся своїм особистим прикладом змінити життя оточуючих на краще. Не зважаючи на свій поважний вік, разом із чоловіком намагаємося утримувати не тільки будинок, а і прилеглу територію у належному стані. Також відчуваю велику відповідальність за свої наміри і вчинки. А ще хочу додати, що ніколи не зраджувала ідеям Комуністичної партії і до цього часу залишаюся секретарем Сватівської організації КПУ. Бажаю сватівчанам ніколи не зраджувати своїм ідеалам і завжди відстоювати свої переконання.
— Маріє Онуфріївна! Відкрийте рецепт Вашої молодості для сватівчанок.
— «Рецепт молодості» (сміється – прим. авт.) — у праці та прагненні зробити щось корисне не тільки для себе, а й для інших. Потрібно рухатися та працювати у будь-якому віці та не скаржитися на важке життя, а намагатися щось змінити. Хочу побажати сватівчанам більше думати про тих, хто поруч, не бути інертними та байдужими, адже ці якості приводять тільки до знищення особистості. Нехай кожен проживе гідне життя, щоб не було соромно дивитися у вічі нащадкам. А молоді хочу побажати у майбутньому кращого життя, і сьогодні все залежить від них самих. Щастя всім, миру і добра!
Спілкувалася О. Найдьонова