Заступник Сватівського міського голови Л.В.Жаданова нещодавно повернулася із відрядження з м. Києва. Звичайно, перше, про що розпитують її земляки: «Чи були Ви на Майдані?». Ось і ми звернулися з таким питанням:
— Так, на Майдані я була. Але перше питання про нього було ще у вагоні поїзда, тому що мій сусід Сергій – студент із Харкова – їхав саме туди. Таке питання в мене виникло відразу, як він почав збиратися перед Києвом, одягаючи два теплих светри та дві пари теплих шкарпеток. Сергій навчається в Харківському університеті ім. Каразіна і сказав, що в цьому потязі їх ціла група як студентів, так і викладачів. На моє питання про мету поїздки, Сергій на чисто українській мові відповідав, що він – майбутній історик і, можливо, про ці події буде колись писатися в підручниках, тому хоче особисто бути присутнім на місці і розібратися - що, де і як. Звичайно, я не могла не поцікавитися про фінансову сторону питання, на що мій співрозмовник посміхнувся і відповів, що тільки власним коштом і за власної ініціативи – інакше він особисто не поїхав би. Те, що хлопець говорив щирою українською мовою викликало у мене припущення, що сам він із Західної України, але виявилося, що народився і живе з батьками у Харкові (при цьому на дзвінки відповідав чисто російською). Не могла я його не запитати, як до цієї поїздки поставилися батьки, на що отримала відповідь: «Хвилюються, але підтримали і відпустили».
— Сьогодні багатьох сватівчан цікавить питання, що собою представляє Майдан з точки зору санітарних норм і благоустрою? Дехто нам телефонує і говорить, що там повний безлад, вандалізм, все «розкурочено», розібрано, вся площа – «суцільний туалет з відповідним запахом». Що з цього відповідає дійсності?
— Я не можу сказати, що Майдан Незалежності сьогодні є прикладом чистоти і впорядкованості. Але кількість біотуалетів достатня для того, щоб забезпечити потреби людей, і «залишків продуктів життєдіяльності» під ногами я не спостерігала. Сміття під ногами також немає, воно все зібрано в пакети біля сміттєвих баків і чекає на вивезення. Люди, які знаходяться на Майдані тривалий час, обігріваються навколо вогнищ, але вогнища розбито не на брущатці, а на відповідних піддонах. Всі магазини працюють за звичайним графіком. В самому епіцентрі подій знаходиться магазин з продажі хутра (ціни в центрі Києва ми собі можемо тільки уявити!), який працює у звичайному режимі, як і решта торговельних магазинів. Не знаю, чи хтось з мітингувальників щось собі там придбав, але можливість така (віртуальна, дивлячись на цінник) є у всіх. Кавярні, ресторанчики заповнені звичайними людьми. Багато пересувних кавярень пропонують свою продукцію на Майдані.
— Наші дописувачі говорять про те, що там люди в більшості «проплачені» і на підпитку.
— За проплату нічого сказати не можу. Пяних і на підпитку не зустрічала жодного. Майдан з усіх боків огороджено барикадами, в яких є місця для проходу. Біля проходу стоять чергові, які уважно придивляються до всіх, хто туди заходить, і якщо людина на підпитку, її коректно просять повернутися і не пропускають.
— Що сьогодні відбувається на Майдані?
— Майдан заповнений людьми. Одні – прогулюються, розглядають все навколо, підходять і спілкуються з мітингувальниками, задають питання, відстоюють свою думку, якщо вона не збігається із співрозмовником. Але все це відбувається в діловій і дружній атмосфері спілкування. На центральній сцені виступи політиків змінюються виступами артистів, які здебільшого співають патріотичних українських пісень (я думала, що у нас їх давно вже ніхто й не пише), але співають і про життя, і про кохання. Люди підспівують та підтанцьовують, щоб зігрітися. Між виступами весь Майдан сканує разом лозунги за відставку влади, за необхідність нових виборів, за європейський вибір України. Представники від міст та регіонів збираються навколо своїх «представництв» - наметів. Наметів з Луганська я не бачила.
На Майдані (та мабуть і по всьому Києві) зароджується нова тенденція моди – одяг молодих людей має національні кольори: шарфи, спідниці, куртки – все жовто-блакитне! По Києву багато хто носить стрічки: одні - жовто-блакитні, інші - блакитні з прапором Євросоюзу. При цьому стрічки носять люді різних вікових категорій.
Політики у своїх виступах знайомлять людей з новинами цілодобово. Багато людей культури та мистецтва підтримує Майдан не тільки словами, а й ділом. З одного боку, перед барикадами в три ряди стояли машини VIP-класу, в яких несуть чергування на випадок чергового розгону . Під час мого перебування в перших рядах стояла машина художника Сергія Пояркова (ми часто бачимо його в політичних ток – шоу та різних передачах), а сам він активно спілкувався з усіма охочими. Вночі на подібне чергування часто «заступає» Руслана. Як бачимо, Майдан зближує людей не тільки однакових поглядів, а й різних професій, вікових категорій та статків.
Закінчуючи розповідь, можу сказати, що побачила на багатьох наметах лозунг: «Сьогодні ми боремось вже не за те, щоб стати Європою. А за те, щоб хоча б залишитися Україною!»
Наш кор.