Олег Миколайович Рибалкін:
Мене, як депутата Сватівської міської ради, образили слова голови Сватівської РДА Мормуля В.В. у газеті «Новини Сватівщини». Цей виступ нагадує не інтервю з питань життєдіяльності Сватівської територіальної громади, а популістський виступ кандидата на місце міського голови. При цьому основним мотивом, який червоною стрічкою йде через всю статтю, є питання поділу коштів. Так голова РДА доводить сватівчанам, що міський голова гроші витрачає не зовсім за призначенням, бо все відбувається без його дозволу і його доброї волі. От якби на школи! От якби на лікарню! От якби ще хтось та за чийсь рахунок Кривошеї компенсацію виплатив (цього в інтервю не має, але явно проглядається, бо треба шукати кошти)! Тобто на ті установи і організації, які фінансуються з державного бюджету і розпорядником коштів виступає безпосередньо адміністрація. Так може наш голова напише новий Бюджетний Кодекс, і зробить ротацію грошових потоків та призначень? Місто буде заробляти кошти, а витрачати буде Мормуль, бо тільки його рішення є вірними, тільки він турбується про місто і село. А нас, депутатів міської ради, взагалі не існує, ми вміємо тільки формувати бюджет та працювати над його наповненням. Так, сватівська лікарня – хворе місце сьогоднішнього суспільства, але, Володимире Володимировичу, держава поставила і дала кошти державного бюджету саме Вам, щоб ВИ планово і до діла їх використовували і забезпечили сватівчан відмінними, безкоштовними медичними послугами.
Ірина Богданівна Тєрєхова:
— Особисто моя думка з приводу прочитаного є негативною, адже сьогодні міська рада на чолі з міським головою та депутатським корпусом працюють, намагаються приймати виважені рішення на благо громади. Усі рішення розглядаються на постійних депутатських комісіях, на сесіях, приймаються вони не без участі депутатів і у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування».
Марія Григорівна Река:
— З приводу інтервю, надрукованого у «Новинах Сватівщини», можу сказати, що мені соромно за те, що мера міста на усіх нарадах показують не у вигідному становищі, що не запрошують для вирішення тих чи інших питань. Як можна співпрацювати, коли Є.В. Рибалко не входить навіть до складу колегії, а на нарадах знаходиться не у президії, а у залі? Посада міського голови є виборною, і вибрала його більшістю голосів громада, а значить — люди довіряють йому. Сьогодні усі рішення, незалежно від того стосуються вони формування бюджету чи інших питань, розглядаються депутатами на сесіях і рішення приймаються за згодою депутатів.
Знаєте, коли вперше Є.В. Рибалко балотувався на посаду міського голови до мене підійшов В.В. Волков і попросив бути довіреною особою тоді ще кандидата Євгена Вікторовича, то я відмовила йому, адже цю людину (Є.В. Рибалка — прим. авт.) я не знала, тому не могла розповісти щось про нього виборцям. А сьогодні, коли справи міського голови говорять самі за себе, можу чесно і упевнено сказати — якби зараз я була його довіреною особою, мені не було б соромно перед виборцями і було що їм розповісти про Євгена Вікторовича, про його роботу та життєву позицію. Вважаю, що і парк відпочинку, і нові дитячі майданчики по мікрорайонах міста, і чудові майданчики у парку — все це добре, адже зроблено небайдужими людьми для нас, наших дітей, онуків, правнуків.
Олександр Федорович Данильченко:
— Я вважаю, якщо голова адміністрації так говорить у своєму інтервю, то, напевно, у нього є для цього причини і підстави. Адже кожне зауваження, напевно, має під собою цифри, факти, підґрунтя. Але думку з цього приводу Вам, мабуть, було б краще дізнатися особисто у Володимира Володимировича. Можу сказати лише одне — взаємовідносини між гілками влади не повинні бути такими, якими вони є сьогодні. І якщо необхідно виділити кошти до районного бюджету, то проти закону виступити неможливо. Адже здавна відомо, що кожен багатий повинен допомагати бідному. Це не привід для ускладнення ситуації. Необхідно працювати для згоди, не встановлюючи незрозуміло-натягнутих відносин між гілками влади.