Як живеш, підприємець?. Новини Голос Громади

За даними УПФУ в Сватівському районі, протягом 2012 року управлінням було взято на облік 133 підприємця, а знято з обліку 197 осіб. Таким чином, на Сватівщині кількість підприємців-фізичних осіб за минулий рік зменшилась на 64 особи. Цілком очевидно, що цей процес триватиме й надалі, позаяк десятки й десятки субєктів малого бізнесу все ще сподіваються, що його руйнівники схаменуться.

Чому так відбувається ми спробували розібратися. Ось позиція підприємця, який працював у сфері послуг:

— Хто закривається? Найдрібніші. Саме ті, які, не використовуючи найманих працівників, забезпечують лише власну самозайнятість. А то й узагалі «бізнесували», щоб заробити якусь добавку до мізерної пенсії чи зарплати. Серед них значна частка тих, хто надавав дрібні послуги, які є досить затребуваними в нашій сільській місцевості.

Свого часу ці люди повірили обіцянкам про справді простий і єдиний податок і зареєструвалися підприємцями, щоб надавати послуги побутового характеру населенню. Робота таких підприємців залежить від наявності замовлень, власного здоровя, сезонності та безлічі тільки їм відомих чинників. Ще якісь 50–100 гривень на місяць після довгих вагань вони ризикнули сплачувати. А от коли сума сягнула чотирьох сотень щомісяця — це стало занадто. Не треба забувати, що багато хто як стартовий капітал використав кошти банківського кредиту під доволі високий процент. Орендна плата приміщення та комплекс комунальних послуг поступово зростають, добавимо ще й податкові зобовязання – от і виходить, що працювати невигідно.

Свою думку з приводу податкового навантаження висловила колишній підприємець, яка просила не озвучувати її прізвище.

— Сьогодні, через чиюсь недолугу політику частина підприємців стали заручниками ситуації, коли неспроможність сплачувати єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ) робить їх боржниками.

Давайте проаналізуємо так, щоб зрозуміло було кожному.

Виходить, що коли підприємець працює офіційно, тобто не «в тіні», то мало того, що фінансове навантаження на нього вище ніж на «тіньовика», так ще коли він не в змозі сплачувати ЄСВ, людина стає боржником сама перед собою.

Тобто, придумав якийсь «розумник» шкалу ЄСВ 34,7% від мінімальної зарплати і наказали всім підприємцям (тим, з чиїх податків утримуються) – сплачуйте! Тобто фінансовий барєр один для всіх. При цьому, ці горе – законники забули, що у підприємців такого поняття як «зарплата» не існує. Може бути дохід, а може і не бути. Якщо нема доходу (в міжсезонні періоди), то декому із підприємців приходиться міркувати, де брати кошти на сплату податку та ринкові послуги . Їм ніхто не спише борги по податках, як списують підприємствам мільйонерів.

І закрити підприємництво теж не можуть з причини боргу за несплату ЄСВ. Абсурд.

Такі люди самі створили свої робочі місця і фінансово їх утримують, тобто держава в цьому процесі участі не приймала. Підприємець сам за все сплачує: за електроенергію, воду, тепло, охорону робочого місця, прибирання території, оренду землі.

Сьогодні купівельна спроможність населення знизилась не тому, що людині не хочеться нової кофтинки, чи курточки, а тому, що рівень зарплат і пенсій майже не змінюється. Мізер надбавки суттєво нічого не міняє, коли комунальні платежі поступово зростають, а продукти дорожчають.

Люди думають, як прогодувати свою сімю та заплатити за світло, газ, воду, квартплату. Підприємці так само думають, лише з однією різницею – їм треба ще десь брати кошти, щоб податки, послуги та ЄСВ сплатити. Це тільки деяким чиновникам та депутатам ВР за прогули та халтуру в роботі нараховується зарплата (ще й яка!), відпускні, оздоровчі, а підприємцю треба кошти заробити, щоб був хоч якийсь дохід для проживання.

Привязувати ЄСВ до певного проценту від мінімальної зарплати, обовязкової для сплати всім підприємцям в однаковій сумі є неправильним, оскільки одному ця сума буде легкою до сплати, іншому – неможливою.

Хтось може сказати, а навіщо тоді займатися таким бізнесом, якщо навіть шістсот гривень не заробляти?

Відповідь очевидна: якщо вони стануть в центр зайнятості, то ви від цього багатші не станете. Ну працює собі людина, має якусь копійку на прожиття і слава Богу, що не краде, не просить у держави допомоги. Хоча чому не працюють державні програми по підтримці малого та середнього бізнесу, тому що чиновникам вигідніше підтримувати великий бізнес та надавати йому різні пільги, бо й собі можна щось отримати, а з бідного що візьмеш?

Це перша сторона «медалі» для підприємця від УПФ, а інша від Податкової адміністрації: узаконені зміни недолугого Податкового кодексу, якими знищили право працювати на фіксованому податку представникам малого бізнесу, а саме тим, хто працює без найманого працівника і встановили для них норму працювати 11 місяців на рік з правом захворіти один раз на рік і не менше 30 днів.

Тобто, якщо підприємець, який працює без найманого працівника, надумає провідати хворих родичів, то за період відсутності він все рівно повинен заплатити податок та ЄСВ (сумарно 500-600 грн.). Інший приклад: якщо підприємець захворів сам, то жоден лікар не дасть лікарняний на 30 днів, навіть після операції. Де брати кошти людині, щоб не бути боржником і чому він повинен сплачувати?

Вихід з цієї тупикової ситуації можливий: УПФ повинен набути статус державного фонду і з кожним підприємцем повинен бути підписаний договір добровільного страхування з диференційною шкалою сплати ЄСВ. І нехай один підприємець сплачує 5000 внеску і претендує на відповідну пенсію, а інший 100 грн. і відповідно мінімальна пенсія.

Повернути право працювати на фіксованому податку тим, хто працює без найманого працівника або як альтернатива: дати право платнику єдиного податку, який відноситься до першої групи (без найманого працівника) , самому фіксувати щомісячне придбання свідоцтва платника податку.

Підприємці самі себе утримують, сплачують податки, натомість на малий бізнес навішують ще додаткове податкове навантаження. Складається враження, що комусь такі закони вигідні .

Поцікавилися ми й думкою підприємця, який сам виробляє продукцію, ще й залучає до цієї справи найманих працівників (тобто надає додаткові робочі місця):

— Я спеціалізуюся на виробництві мясних продуктів. У мене на виробництві працюють цілком легально наймані робітники. Хочеться, щоб люди не тільки отримували достойну зарплатню, а ще й були соціально захищені. Але з тими оброками (по іншому це не назвеш), якими обклала нас держава, ні про який розвиток мови йти не може. Поміркуйте самі – на 1000 заробленої зарплати треба заплатити до 60% податків. В якій країні таке можливо?! У європейських країнах більшу частку державного бюджету формують представники малого та середнього бізнесу. Мало того, що там підприємці майже не замислюються про сплату податків, бо вони цілком прийнятні, так ще й отримують допомогу на державному рівні. З таким підходом до вітчизняного виробника не дивно, що українці невдовзі перейдуть на підніжний корм, бо свою продукцію вирощувати та виготовляти буде невигідно.

Розвиток малого бізнесу на Заході йде більш швидкими темпами, оскільки національні влади надають великого значення підприємствам малого бізнесу і надають їм підтримку на федеральному рівні. Малий бізнес в Європі становить основу соціально-економічного розвитку країн. В Євросоюзі налічується понад 20 мільйонів підприємств малого та середнього бізнесу, які дають більше половини загального обороту і доданої вартості. Число зайнятого населення в малому бізнесі Європи становить близько 70%.

Сподіваємося, що й у нашій країні замість підвищення податків, державні чиновники нарешті звернуть увагу на розвиток малого підприємництва. А то міністри та депутати змінюються, а життя простого люду все погіршується.

Підготувала Н. Світлична

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Як живеш, підприємець?

Як живеш, підприємець? фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!