Депутат Сватівської міської ради Звягольський О.В. звернувся до Міністерства фінансів України із проханням розяснення окремих норм та положень законодавства стосовно відшкодування витрат за пільговий проїзд громадян. На звернення отримано відповідь за підписом заступника міністра С.О. Рибака, в якому зокрема йдеться:
«Шановний Олександре Васильовичу!
Міністерство фінансів України розглянуло Ваше звернення стосовно розрахунків за пільговий проїзд окремих категорій громадян і повідомляє:
Статтею 89 Бюджетного кодексу України визначено перелік видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського, Автономної республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До них відносяться, зокрема, видатки на виконання державних програм соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які згідно зі статтею 102 цього Кодексу фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (із змінами) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, відповідно до якого головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є управління праці та соціального захисту населення, які ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг, розподіляють отримані кошти між видами витрат та здійснюють розрахунки.
Разом з тим, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органам місцевої влади та місцевого самоврядування надано право встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові, до встановлених законодавством, гарантії щодо соціального захисту населення, в т.ч. і з пільгового проїзду у громадському транспорті. Джерело фінансування таких програм врегульовано підпунктом «ґ» частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України».
Прокоментувати відповідь міністерства ми попрохали заступника Сватівського міського голови Л.В. Жаданову:
— Хочу розпочати з невеличкого екскурсу в історію м. Сватове. 2002 рік – вулиці міста за своєю кількістю велосипедів нагадують китай-місто. Їдуть усі – від мала до велика. Із «живих» транспортних засобів колишнього автопарку декілька ходок на день робить автобус «ветеран», яким користуються пенсіонери на пільгових умовах. Є ще інший вид пересування – пішки. У 2002 році Сватівським міським головою обрано Є.В. Рибалко, але протягом двох років ситуація із транспортом практично не змінюється, а міська рада компенсує тільки пільгове перевезення того ж самого «ветерана». Соціальна напруга поступово зростає, скарги на відсутність транспортного сполучення містом збільшуються кожного дня, АТП «благополучно вмирає».
Міський голова в той час звертається до всіх зацікавлених осіб відкрити міські маршрути з перевезення пасажирів, але у Сватовому такі не знаходяться. Тому виконкомом були розглянуті пропозиції купянчан, які відкрили на території Сватове два маршрути, зєднавши гончарівський переїзд, автовокзал та районну лікарню. Люди радіють – нарешті є можливість користуватися транспортом!
Та, як у кожній новій справі, є своє «але» - за проїзд треба платити. Громадського транспорту в нашому місті немає, а є приватні перевізники – звичайні підприємці, як і ті, що торгують на базарі або в торговельних точках. Вони повинні заробити не тільки собі на життя, а й сплатити всі необхідні податки та збори.
2013 рік – майже всі мікрорайони міста забезпечені транспортним сполученням впродовж всього робочого дня – а це 6 маршрутів, і тільки маршрут «пл. Волі – залізничний вокзал – 57 км» не знайшов свого пасажира та виявився збитковими. Проїзд в маршрутках – один з найменших в області (зважаючи на кількість населення) – 2,50 грн, а для учнів 1-4 класів – 1 грн.
Нібито все добре, але до гарного звикаєш швидко. Скарги продовжують надходити вже на високу вартість проїзду та відсутність пільг для пенсіонерів. Зважаючи на політичну нестабільність в нашому місті, будь-яке незадоволення роботою міської ради зразу роздмухується деякими політичними діячами та штучно перетворюється на проблеми глобального масштабу. Сьогодні представники районної виконавчої влади публічно звинувачують міського голову в небажанні компенсувати перевізникам пільговий проїзд громадян. І нікого не цікавить, хто за законом повинен це робити, за кошти якого бюджету і хто в дійсності відповідає за те, що сватівчани не забезпечені правом пільгового перевезення в нашому місті. На перші два питання ми вже давали розяснення в газеті «Голос громади»№545 від 15.03.2013 р., а третє питання, мабуть, так і залишиться без відповіді.
Держава виділяла субвенції місцевим бюджетам на компенсацію пільгового проїзду окремим категоріям громадян у 2011 р. – 1,7 млрд. грн., у 2012 р. – понад 2,1 млрд. грн. Так чому відповідна частина цих грошей не дійшла до сватівчан? Чому Управління соціального захисту населення Сватівської РДА не виконало свої зобовязання по укладанню відповідних договорів з приватними перевізниками? Саме ця структура мала це зробити, що підтверджує заступник міністра Міністерства фінансів України С.О. Рибак у своїй відповіді на депутатський запит Звягольського О.В.
Ще хочу повідомити громадян, що Кабінет Міністрів України планує взагалі замінити пільги на право безкоштовного проїзду в транспорті для певних категорій громадян «адресною допомогою», яку планується надавати ветеранам, інвалідам, пенсіонерам та малозабезпеченим верствам населення. Та чи виконає свої обовязки районна виконавча влада і чи зможе забезпечити 6336 пенсіонерів міста, 100 чорнобильців, 60 афганців та інших пільговиків підтримкою держави, на яку вони мають право?
Наш кор.