Напередодні дня медичного працівника, я завітала до Сватівської обласної психіатричної лікарні, аби поцікавитися про надбання, потреби та прості будні цього закладу. Що відразу впадає у вічі, так це стиль життя цього закладу – немов за радянських часів. Тут не забувають про ветеранів, створюють гарні комфортні умови діючому колективу та з турботою і любовю опікуються про дітлахів. А найголовнішою, майже сторічною, традицією є чуйне, відповідальне ставлення до пацієнтів і створення для них умов, наближених до домашніх.
Я поставила декілька запитань в.о. головного лікаря СОПЛ Тереховій І.Б.
- Ірино Богданівно, як Ви можете охарактеризувати роботу Вашого закладу?
- Наш колектив налічує 495 працівників. Це люди, які сумлінно ставляться до своєї роботи, і пишаються тим, що працюють саме у цьому медичному закладі. Керівництво лікарні, на чолі з Ю.М. Репою, намагається підтримувати високий рівень обслуговування і надання медичних послуг, завдяки яким наш заклад здобув високої оцінки не тільки у районі, а й у області. Невідємною частиною формування кваліфікованого та професійного колективу завжди були фахівці з багаторічним досвідом, що є взірцем для наслідування.
Особливої уваги та найтепліших і найщиріших слів вдячності заслуговують високоінтелектуальні лікарі, які і сьогодні передають свій досвід молодим спеціалістам, це - Шаповалова Г.Ф. та Довбня Л.П. Нагород і відзнак різного рівня у цих прекрасних жінок не перелічити, вони - гордість нашого колективу. Галина Федорівна працює у нашій лікарні з 1973 року, тривалий час очолює відділення №5, є незмінним керівником ветеранської організації, учасниця ліквідації наслідків на ЧАЕС, Почесний донор. Її професійний досвід робить неоціненний внесок у розвиток нашої установи. Це - енергійна, небайдужа, відповідальна, чуйна жінка, яка не тільки сама веде активний здоровий спосіб життя, а ще й пропагандує його у колективі. Поза її увагою не залишається жоден пенсіонер СОПЛ, вона постійно піклується про них, знає їхні потреби, допомагає, вітає з днем народження. Галина Федорівна – справжня берегиня наших ветеранів.
Людмила Петрівна – ще один діамант нашого колективу. З 1971 року вона незмінно працює у відділенні №1 (42 роки!). Розпочинала свою професійну діяльність лікарем – ординатором, а потім стала завідуючою. Це надзвичайно акуратний, відповідальний, досвідчений лікар, голова інформаційної комісії. Вона дуже багато читає, готує матеріали для співробітників, постійно удосконалює свої знання та допомагає у цьому колегам. Її дуже поважають та цінують.
Щодо оцінки професійного рівня колективу, то нещодавно у Луганську відбувся конкурс «Кращий у професії», і наша команда увійшла до десятки кращих серед сорока двох учасниць, а медсестра відділення №2 Стешенко Євгенія Олексіївна посіла сьоме місце. Це чудовий результат і гарний показник.
Щоб досягти таких результатів, ми постійно проводимо подібні конкурси між відділеннями, а переможців відзначаємо грамотами та цінними подарунками. Вважаю, що такі професійні змагання заохочують медичний персонал та спонукають до удосконалення.
- Дуже приємно, що у Вашому колективі цінують фахівців зі стажем та приділяють увагу ветеранам праці.
- Так. У наступному році нашому закладу виповниться 100 років. Ми звернулися до обласної ради з проханням (і вже отримали дозвіл) розмістити на території закладу меморіальну дошку, де буде викарбуване імя Чайки Василя Ясоновича. Цей лікар очолив лікарню ще у повоєнному 1943 році, і обіймав посаду головного лікаря 36 років. За його правління було зроблено чимало доброго для лікарні, і ця людина заслуговує на вшанування його памяті.
- А що робиться сьогодні для покращення умов перебування хворих та роботи персоналу?
- На території лікарні відбуваються помітні і суттєві зміни. У відділеннях замінено вікна на пластикові, зроблено металеві пояси на старовинних будівлях, перекриваємо дахи, відремонтовано опалювальну систему, упорядковується прилегла територія. Було придбано велику кількість медичного устаткування, меблів, побутової техніки, що дозволяє підняти рівень обслуговування наших пацієнтів та покращує умови праці колективу. Такі позитивні зміни стали можливими з приходом на посаду головного лікаря СОПЛ Юрія Миколайовича Репи. Це молодий, енергійний, виважений керівник, якого поважають і до якого прислухається.
Він не тільки чудовий лікар, а ще й гарний господар. Кошти, які виділяються з обласного бюджету, пропорційно використовуються на всі відділення для капітальних та поточних ремонтів. Повний обсяг робіт ще не завершено, все буде залежати від фінансування, але необхідне вже зроблено.
- Ірино, Богданівно, а яка наповненість у лікарні, і чи є проблема з кадрами?
- Наповненість у лікарні майже завжди стовідсоткова – 705 чоловік. Бувають сезонні коливання, але зовсім незначні. Улітку деякі пацієнти, що знаходяться на постійному лікуванні, певний час бажають побути поруч з рідними, а от взимку вільних місць немає. Стосовно кадрів однозначно відповісти неможна. Штат медсестер укомплектований на 110 відсотків, санітарів на 103, а лікарів не вистачає – менше 60 відсотків. Проблеми дві: немає житла для спеціалістів та низька заробітна платня лікарів-початківців.
- А чи не можна надати цільове направлення фельдшерам або головним медсестрам, які мають високий рівень підготовки та досвід, аби вони отримали вищу освіту і повернулися працювати за фахом?
- На жаль, ми як установа, що фінансується з обласного бюджету, не маємо таких можливостей.
- Нещодавно на телебаченні піднімалося питання перебування психічнохворих людей за межами лікарень та проблема обовязкової госпіталізації. Що Ви, можете сказати з цього приводу?
- Питання дійсно серйозне і його потрібно розглядати всебічно. До примусової госпіталізації підлягають пацієнти, які становлять загрозу для себе, для оточуючих, або неспроможні забезпечувати життєві потреби. Але є пацієнти, які, маючи очевидні признаки психічної хвороби, не бажають лікуватися, чи не усвідомлюють цього, і тоді ми не можемо їх госпіталізувати. Таке положення, звісно, несе певну загрозу, та ми тут безсилі. Інша проблема полягає у тому, що на перебування і ліки психічнохворих у спеціалізованих лікарнях обласного рівня виділяються необхідні кошти, а от у районних ця сума становить – 0,53-0,57 грн на день. До того ж, у таких хворих апетит кращий ніж у звичайних людей, тому їм потрібне відповідне харчування. І третя складова - догляд.
- Ірино Богданівно, професія лікаря дуже почесна і відповідальна, до того ж потребує постійної самопожертви. Мабуть тому, не кожний, хто її обрав, залишається у ній до кінця життя. 16 червня - День медичного працівника, які побажання та привітання Ви хотіли б передати колегам?
- Бажаю всьому колективу здоровя, стабільності, процвітання, сімейного затишку і благополуччя. А ще хочу, щоб люди та держава повернулися до медичних працівників обличчям, і не тільки нарікали на недоліки, а помічали й цінували позитивне.
Напередодні професійного свята я не змогла утриматися від спілкування з чарівними жінками, ветеранами праці, яких трудовий колектив запропонував відзначити нагородою під час урочистого районного заходу.
Завідуюча психо-фтизіатричним відділенням (активної форми) №5 Шаповалова Г.Ф. (фото 1).
- Галино Федорівно, як Ваше відділення забезпечене ліками і чи створені належні умови для хворих і колективу?
- Необхідними ліками за спеціалізацією ми забезпечені. Деякі препарати, що не входять до складу спеціальних, ми пропонуємо купувати пацієнтам (зеленка, бинт, вата, спирт і т.д.), але коли пацієнт не платоспроможний, або рідні живуть далеко, все необхідне ми надаємо безкоштовно.
Хочу відзначити, що сьогодні умови для лікування хворих у нашому відділенні відмінні і відповідають усім вимогам. Раніше ремонт робився «косметичний», а зараз, коли заходиш у відділення, складається враження, що потрапляєш до операційного блоку. Стіни обкладені кахлем, повністю замінено кахель на підлозі, добудовано нову душову кімнату і відремонтовано стару, добудовано ще два туалети (тепер їх чотири), замінено вікна на пластикові, перекрито крівлю, оновлено буфет, меблі і т. д. Такі зміни приємні як для хворих і їхніх близьких, так і для працівників.
Колектив у нашому відділенні злагоджений, працьовитий і відповідальний. Він завжди бере найактивнішу участь у житті лікарні. Це не тільки професійні конкурси, а й творчі. Хочу відзначити роботу старшої медсестри Заярної Я.П., сестри-господарки Кириян Т.М., буфетниці Фесенко О.М., медичного брата Жарко С.І.
Напередодні свята поздоровляю увесь діючий колектив СОПЛ і його пенсіонерів з цієї нагоди, а також ветеранів ВВв і трудового фронту, які у повоєнні часи рятували життя й надавали необхідну медичну допомогу. Бажаю здоровя, достатку, щастя і усіляких гараздів. Хай добро, яке вони несуть людям повертається до них сторицею.
Завідуюча жіночим-психіатричним відділенням №1 Довбня Л.П. (фото 2)
- Людмила Петрівна, Ви 42 роки працюєте у одному відділенні, які зміни відбулися і як Ви оцінюєте роботу свого відділення сьогодні?
- У моєму відділенні працює 47 чоловік медичного персоналу на 90 хворих. Відділення у нас жіноче, тому ставлення до хворих більш вимогливе. Ми намагаємося не тільки лікувати наших хворих медикаментозно, а й створюємо для них умови, наближені до домашніх. Своїм пацієнткам ми дозволяємо вязати та вишивати, доглядати за квітами на клумбах, зробили стенд з їхніми роботами, дбаємо про затишок і комфорт. Стосовно порівнянь, скажу наступне. Постійно спілкуюся з колишньою подругою, теж лікарем психіатричної лікарні поблизу Києва. За її словами їх заклад впродовж двадцяти років не отримав жодної копійчини на ремонт, тому її приємно дивує наш капітальний ремонт та оновлені матеріальна і технічна бази. А дивуватися є чому. Ще декілька років тому, аби нагріти хворих узимку, доводилося вкривати їх 3-4 ковдрами, а зараз взимку у приміщеннях дуже тепло. Ми отримали нові холодильники, телевізори, меблі, замінили лінолеум, оновили медичне устаткування, впродовж цілого року користуємося гарячою водою тощо. Також приємно, коли наш заклад отримує високу оцінку від перевіряючих структур. Таких результатів можна досягти тільки завдяки спільним зусиллям усього колективу. Особливо хочу подякувати своїй найголовнішій помічниці - старшій медсестрі нашого відділення Усик Ларисі Іванівні. Це вимогливий та професійний медпрацівник, а ще вона добра господиня. Підбір шпалер, занавісок, квітів на клумби – це все її клопіт та фантазія. Дуже скоро наше професійне свято, тож бажаю усім медпрацівникам здоровя та гарного настрою, успіхів та карєрного росту, поваги та порозуміння.
На території установи є дитячий садочок «Чайка». Цього дня профспілковий комітет лікарні провів дитяче свято, присвячене початку літа. Розповісти про роботу профспілки та фонду ветеранів погодилися Меденцева І.Г. – старша медична сестра відділення №2 (голова профспілки) та Федорова В.А. – головна медична сестра лікарні (голова фонду ветеранів.)
- Яку роль лікарня приймає у житті цього дошкільного навчального закладу?
- Так склалося, що переважна кількість вихованців, це діти наших працівників і жителів селища Соснове, тому доля садочку нам небайдужа. Наприклад, у минулому році за кошти нашої лікарні було придбано шифер для перекриття крівлі. На випускні вечори дітлахам даруємо ранці зі шкільним приладдям, а для змістовного відпочинку школярів закуповуємо путівки до таборів. Наприклад, цього року до ДОЦ «Гончарівський» придбано 10 путівок та 5 путівок до Криму у м. Алушта. Також до кожного свята ми готуємо дітлахам подарунки та солодощі, беремо участь у розважальних програмах. Наші працівники, самостійно шиють костюми веселих казкових героїв та залюбки перевтілюються на них під час святкових заходів. На свята, які ми проводимо, запрошуємо не тільки вихованців садочку та дітей працівників, а й дітлахів, які мешкають у нашому селищі. Цього разу окрім подарунків та солодощів для діточок ми підготували вражаюче бульбашкове шоу.
- Це чималі кошти і додаткові клопоти. До того ж, ваша профспілка – це виняток у сучасному житті. Зараз про дітей та пенсіонерів колективи майже не згадують.
- У нас є певні традиції, яких ми намагаємося дотримуватися за будь-яких умов. Діти - це майбутнє, яке потребує вкладання коштів, а ветерани – це наша гордість, про яку треба памятати. Стосовно коштів. Усі працівники СОПЛ є стовідсотковими членами профспілки, і також кожен відраховує у фонд ветеранів лікарні 1% від своєї заробітної платні. Ці гроші використовуються на святкування, подарунки, лікування, допомогу і кожен, хто звертається, може розраховувати на поміч.
- А кого з діючого медичного персоналу цього року ви бажаєте відзначити на сторінках нашої газети напередодні свята?
- Профспілковий комітет разом з ветеранською організацією щиро дякує усьому колективу за працю і професіоналізм та щиросердно бажає кожному працівнику здоровя, любові, наснаги, порозуміння, поваги й людської вдячності. А особливої відзнаки заслуговують: Шаповалова Г.Ф. - завідуюча відділенням №5 (голова ветеранської організації, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, Почесний донор); Петренко Л. Д. - медсестра відділення №1 (стаж майже 60 років), Меденцева Л.Ф. - медсестра відділення №1 (Почесний донор України, здала кров більше 100 разів); Радченко М.П. - медсестра відділення №5 (стаж майже 50 років); Бородіна М.Т. – завідуюча клініко-діагностичною лабораторією; Федорова В.А. – головна медсестра СОПЛ (стаж 42 роки, голова фонду ветеранів), Прасолова Л.М. – ст. медсестра відділення №3; Меденцева І.Г. – ст. медсестра відділення №2; Заярна Я.П. – ст. медсестра відділення №5.; Перевишко І.М. – ст. медсестра відділення №6 . Призери конкурсу «Кращий у професії» серед працівників СОПЛ: І місце - Малютіна Н.П. (відділення №8), Борзило Т.П. (відділення №4); ІІ місце – Радченко В.М. (відділення №3), Загоруйко М.О. (відділення №6), ІІІ місце – Радзієвська К.В. (відділення №1).
Шановні медичні працівники! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята. Хай ваші серця гріють людська вдячність та повага, хай доля завжди буде прихильною до вас, а Боже благословення не полишає впродовж усього життя.
Юлія Огданська.