Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сімї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Багато служб в Сватівському районі займаються питаннями захисту прав дитини, але є сімї, які просто не потрапляють в поле зору цих служб. Діти занадто малі, щоб знати свої права, а сусіди та односельці занадто зайняті своїми справами (або просто байдужі), щоб звернути увагу на долю таких дітей. Як наслідок, діти просто терплять, поступово накопичуючи злобу не тільки проти горе-батьків, а й проти суспільства в цілому. Це в кінцевому результаті призводить до того, що накопичена агресія виливається назовні, а підліток потрапляє до лави підсудних.
Чи можна вберегти дітей від такої долі ми поцікавилися у головного спеціаліста служби у справах дітей райдержадміністрації Перепелиці О.В.
— Скільки сьогодні у районі дітей, які піддаються насильству з боку батьків, і як ваша служба захищає їхні права?
— На сьогодні в Сватівському районі налічується 8 дітей (7 дітей постраждали від фізичного насильства; 1 дитина - від психологічного), які стоять у нас на обліку з приводу насильства в сімї. А всього наша служба опікується 120 дітьми, які проживають в сімях, що опинилися у складних життєвих обставинах. Інформація про такі сімї до нас надходить із різних джерел: посадові особи різних служб, працівники шкіл або дитсадочків, родичі, іноді самі діти. Насторожує той факт, що дуже рідко до нас звертаються сусіди, які живуть поруч і спостерігають за ганебною поведінкою горе-батьків. Вражає байдужість та життєвий принцип – «моя хата з краю…». Як наслідок, чим пізніше ми звертаємо увагу на випадки насильства, тим більше страждає дитина.
— Чи можна попередити випадки насильства в сімях?
— Соціальна і психологічна незрілість дітей ставить їх у повну залежність від дорослих. Ця залежність, а також нездатність захистити себе, робить їх особливо уразливими перед різними проявами насильства. Для більшості з дітей сімейні впливи є позитивними і є основним джерелом виховання, в процесі якого формуються принципи соціальної взаємодії, що зберігаються потім упродовж усього життя. На інших, однак, сімейні події і переживання впливають негативно. Несприятлива атмосфера в родині створює передумови для найжорстокіших форм насильства в сімї та суспільстві. Тому головне наше завдання – разом з іншими відповідними підрозділами (міліція, центр соціальних служб, УПСЗН, сільськими та міською радами) попередити насильство, а якщо воно відбулося, то не допустити повторення. Сімї, в яких було зафіксовано випадки насильства над дитиною, тривалий час знаходяться під контролем.
Спеціалісти нашої служби приймають участь у соціально-профілактичній роботі щодо жорстокого поводження з дітьми, яка має такі форми:
- первинна (як загальна просвіта населення причин цього явища: що воно таке, чому воно є поганим і неприйнятним. Застосовується в основному для нормальних, благополучних сімей);
- вторинна (де зафіксовано, чи постерігається жорстоке поводження з дітьми. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь та навичок у дорослих та дітей, розяснення сутності і відповідальності за жорстоке поводження з дітьми).
Нагадуємо, що жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоровю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей — жертв насильства — зявляються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.
— Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?
— В першу чергу до дільничного інспектора міліції; до кримінальної міліції у справах дітей; до центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді; до служби у справах дітей; до сільської або міської ради; до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали добрими батьками і гідними громадянами своєї країни.
Спілкувалася О. Найдьонова