«Наша спільна історична память є однією з основ виховання молоді, реальним інструментом концентрації суспільної енергії навколо побудови сильної, демократичної України.
Тому перед усім суспільством стоїть найважливіше завдання шукати шляхи до порозуміння і примирення між усіма сторонами трагічних подій Другої світової війни.
Ми маємо шукати внутрішній мир і спокій у діалозі між українцями і нащадками українців, які були розділені війною на ворогуючі табори. Кожна сторона повинна намагатися зрозуміти іншу позицію. Зрозуміти, що треба бути разом, жити в одній країні, будувати спільне майбутнє.
Світова історія знає багато прикладів примирення колишніх супротивників. Я глибоко переконаний - нацистський і радянський тоталітаризм відійшли у минуле назавжди і не повернуться ніколи.
Демократія, свобода та соціальна справедливість, духовність, життя та потенціал кожної особистості - такими є наші спільні цінності національного руху вперед.
Щоб бути вартим майбутнього, нам треба осягнути основний урок історії, зокрема й історії війни. І він полягає в тому, що тільки в єдності наша сила, сила українського народу, сила України».
P.S. Чи прислухаються наші місцеві лідери Комуністичної партії та Партії регіонів до заклику Президента України?