Наближається священна дата – 9 травня. Це свято, в першу чергу, тих, хто воював, тих, хто зумів пережити цю страшну сторінку людської історії, це свято тих, хто не дочекався своїх рідних з фронту. В цей день потрібно вшанувати память тих людей, які проливали кров на фронтах Великої Вітчизняної війни, захищаючи честь Батьківщини, людей, які своєю працею відбудовували зруйновані війною міста і села, людей, яким весь світ вдячний за Перемогу над німецько-фашистськими загарбниками.
Ветерани Великої Вітчизняної Війни знають і про поневіряння фронтових років, і про радість перемоги. Вони на собі відчули тягар відновлення зруйнованої країни, знають, що насправді означає «йти до мети». Приклад відданих солдатів і чесних мужів повинна наслідувати сучасна молодь. Проте рік за роком про ветеранів та їх героїчне минуле згадують дедалі рідше. У той час, як із сотень в живих залишаються одиниці.
Люди, яким ми зобовязані своїм життям і свободою, сьогодні стикаються з багатьма проблемами. Кинуті вони на узбіччя долі і політиками, і суспільством, а Друга світова війна залишається вододілом в історичній памяті українців, розколюючи їх політично, ідеологічно та світоглядно. Тому сьогодні важливо зробити якомога більше для патріотичного виховання, щоб молоде покоління українців перейняло досвід та любов до Батьківщини від старшого покоління. Молодь повинна памятати, що серед нас живуть герої, що кожен з них потребує поваги, підтримки, і заслуговує щирих слів подяки, адже більшого вони й не вимагають.
9 травня – це день жалоби всіх українців не тільки за солдатами Великої Вітчизняної, а й за учасниками Другої світової війни, за всіма мирними жителями України, хто не пережив тих тяжких років лихоліття, за всіма репресованими в ті страшні роки.
Сватівська міська рада закликає всіх земляків обєднатися в цей день, щоб схилити голови перед памяттю про загиблих під час найбільшої трагедії сурових сорокових минулого століття. Цей день повинен стати символом обєднання не тільки всіх патріотів, а й усіх прапорів, під якими працював та воював наш народ. І доки буде жити память про героїв Великої Вітчизняної війни, доти червоне полотнище Прапору Перемоги буде розвиватися цього дня у різних куточках нашої квітучої України.