Кожен «червячок» мріє бути метеликом, мріє не повзати, а літати! З тими комахами, які мають повний цикл перетворення, так і відбувається. Вони проходять декілька стадій розвитку – яйце, личинка, лялечка і доросла особина (імаго). Спочатку вони можуть повзати, потім у них виростають крила, а далі — перетворюються на чудових метеликів. А ось комахи з неповним циклом перетворення мають тільки яйце, личинку та дорослу стадію. При цьому личинка зовсім схожа на дорослу комаху, тільки менша за розміром. І прикладами таких комах є постільна блощиця або всім відомий прусак.
На ці згадки з біології наштовхнув матеріал в рубриці «репресовані» аналітичного відділу «СВ». Як гордо звучить назва відділу! В адміністрації та в міській раді, мабуть,таких відділів немає, а ось в «СВ» — є! Не будемо запитувати скільки там працює людей, який фах мають ці аналітики та де вони цьому навчалися. Не будемо цікавитися й за якими методиками працюють такі «високопрофесійні» митці. Навіщо? Всі і так знають, що головний аналітик навчався цим «премудростям» заочно (але працювати за фахом не пішов!), а потім набував досвіду, пишучі вірші на замовлення колишнього голови РДА, та «виспівав» у нього собі посаду, що стала ляпасом всім вчителям зі стажем, які мають категорії і заслужені звання.
Потім він «поповнював багаж аналітичної науки» в штабах різних політичних сил (ПР, Народної партії, Місцевого самоврядування), у кабінеті Рибалка (до речі, не безрезультатно — на інформаційному просторі Сватівщини зявилися «СВ»). У результаті довгих пошуків своєї інформаційної ніші, видання зупиняється на плітках – «люди говорять», «нам писали», «до нас звернулися». Критиканство займає головне місце в аналітичному матеріалі газети. Причому критикуємо будь-кого і будь-що, в залежності від власних уподобань. Сьогодні Рибалко підтримує газету — про нього замовчуємо, аналізуємо роботу інших владних структур. З Рибалком дороги розійшлися — відразу стали читачі «писати», «телефонувати», «на базарі обговорювати» і т.д. Був час, коли роботу міліції критикували, але після одного «цікавого випадку» — про міліцію ніхто «нам не пише». І таких прикладів можна навести безліч.
Журналістика — складна і водночас дуже цікава професія. «Четверта влада» іноді може зробити багато як корисного, так і негативного. Все залежить від того, в чиїх руках знаходиться олівець і хто ті люди, які за допомогою ЗМІ впливають на формування громадської думки. Основна вимога до аналітичних матеріалів — виваженість і достовірність фактів, чітка авторська позиція. На жаль, саме достовірність та перевіреність «супераналітиків «СВ» спирається на «нам повідомили» і т.д. А коли «Голос громади» натякнув на одну пікантну ситуацію, яку давно обговорює все місто – без скандалу не обійшлося. До редакції відразу зателефонувала родичка кореспондента «СВ» і, зриваючись на крик, стала «розяснювати» правила журналістської толерантності та етики! Значить, про них — або тільки добре, або нічого (дай Бог їм здоровя!), а про інших — можна писати усіляке безглуздя.
Невже у героїв ваших «правдивих» статей немає родин та близьких людей, і у них не болить серце, читаючи постійні плітки, наклепи та «аналітику», а іноді відверте хамство! «Подавайте до суду» — ці слова стали улюбленими для деяких кореспондентів та редакторів. Газета «СВ» майже в кожному номері хизується, що на них неодноразово подавали до суду, але жодного разу справу позивачі не виграли. Та чи так воно? Є прислівя: «Краще не чіпати г…, щоб не в…». Народна мудрість. Головне — написати наклеп, брудом облити на весь район, а от як людині відмитися від огидної брехні — це вже її особистий клопіт.
Людина — складний витвір природи. Ми любимо пліткувати, послухати та потеревенити про інших. На жаль, «митцям «СВ» не прийнятний творчий процес, в якому вирішальними є обєктивність, перевірка достовірності отриманої інформації, глибина думки, різноманітність і адекватність форм вислову. «Одна баба сказала» — головна доказова база «СВ». Так, газета має свою популярність, її купують та читають. І коли в номері немає «бруду», вердикт один — читати нічого! «Хлеба и зрелищ!» — на жаль, цей вислів буде актуальним завжди. Цікаво читати огидні нісенітниці, коли це не стосується тебе особисто або близьких тобі людей. Але коли у статті зустрічаєш своє чи знайоме прізвище, яке порівнюється, аналізується, іншими словами — критикується, «обвішується» наклепами та байками — тоді вже інша справа.
За такою «аналітикою» приховується жага уваги до себе, меркантильні інтереси, бажання бути в центрі подій. Стати «головному аналітику» високопрофесійним вчителем не судилося, бо це — велика, складна робота, де працювати треба щодня! Посісти крісло чиновника теж не вийшло — «не втовпився», з піснями — морока, та амбіції переповнюють! А приватна газета — «некошена нива»: вигадав — написав. Ні етики, ні відповідальності! Імідж «правдошукача» отримав ще на зорі створення газети, коли вона дійсно була відображенням соціального та економічного життя міста, коли право на «правду» мала тільки одна газета, а альтернативні матеріали до друку не допускалися. Але час минав і, отримавши свободу слова, на жаль, журналіст отримав і свободу на хамство, наклеп, брехню та надумані історії, адже популярність видання треба підтримувати будь-якими способами. Їсти хочеться — найкраще, жити — з розмахом, тому потрібно якось заробляти!
Дуже шкода, що можна збагачуватися на хамстві, що законодавство не захищає людей від наклепів. Читають сватівчани у газеті образливі дурниці про себе і кажуть: «Не буду йти до суду, аби свої зароблені гроші витрачати. Хай їм грець, тим «журналюгам»! Побалакають люди та й забудуть, а розумна людина і так все правильно зрозуміє». Ось на «хай їм грець» і бовтається у Сватівському просторі «супер-аналітик», журналіст та просто «порядна людина без комплексів й тарганів у голові», власник «СВ». Сни бачить, мабуть, кольорові, просинаючись — видає їх за бажану реальність. А ми чекаємо, на що нам у черговий раз «відкриють» очі.
Шановні! Читайте, пишіть, дзвоніть, розказуйте байки, пліткуйте. Майте свою думку, свою позицію і обовязково аналізуйте матеріали аналітичного відділу. Хай друковане слово надихає вас на добро, а не занурює з головою у багнюку. А преса, що базується на абсолютній безпринципності, підкупності, плітках, хай не стане єдиним джерелом достовірності та правдивості. Життя поставить все на свої місця — кому літати, а кому …
Мирна.
репліка
Прочитала в «головному віснику» самих свіжих та «підсмажених новин» «СВ» про те, що я, Жаданова Л.В., мітила на посаду директора ринку поставити когось із своїх однокласників. Відповідаю: вважаю, що мої однокласники — чудові, професійні та надійні люди, незважаючи на те, де вони працюють і яку мають освіту. Не знаю, кого особисто мала на увазі редакція і кому з них та у якому сні наснилася саме така новина, але дякую за згадку про мене і, користуючись нагодою, хочу нагадати моїм однокласникам, що цього року виповнюється 30 років з дня закінчення школи. Ми обовязково повинні зібратися та відсвяткувати цю дату. А чи запрошувати редакцію «СВ» на це свято — обговоримо пізніше. Вони ж і самі придумають, що і як написати, охаяти, облити брудом, а може ….. похвалити і надати позитивну оцінку якимось подіям.
І ще. Я не знаю кого, на думку «СВ», я «мітила» на місце директора КП «Сватівський міський ринок», але я бажаю всім вам, мої шановні однокласники, здоровя, щастя, добробуту та успіхів! Бути успішними ви всі достойні!
З повагою до однокласників — Жаданова Л.В.