Комуніст-депутат Сватівської міської ради Рижевол, продовжуючи плутатися в ногах Матері-України, написав до «Голосу громади». Статтю починає з повідомлення про вшанування пам’яті жертв голодомору. Це, каже, дійсно трагедія, але це не голодомор, в якому загинуло не 3 чи 15 млн., а менше мільйона. Рижевол винними в голоді називає самих селян та засуху. Він пише: «Шло вредительство со стороны недовольных советской властью, они гноили хлеб, прятали, вырезали тягловый скот».
Вікторе Олексійовичу! Ви шиєте в дурні всю Сватівську громаду, а в першу чергу – себе. Ви, або нічого не знаєте, або прикидаєтесь. Голод був організований марксистами. Маркс вимагав трудових армій, особливо в сільському господарстві. Традиції свободи селян були настільки глибокі, що виконати Марксові задуми було неможливо. Тому створювалися не марксистко-троцькістські трудові армії, а більш людські колгоспи. Але і в колгоспи селяни не хотіли йти. Тому марксисти організували голод: хто не піде в колгоспи – той здохне з голоду.
Приведу тільки уривок з «Бабьего яра» Анатолія Кузнєцова: «Мы им - колхозы или смерть. Они на это: лучше смерть... Нам, коммунистам, выдавали по талонам немножко, чтоб не дохли, деревенским активистам тоже, а вот, что они жрут – это уму непостижимо! Лягушек, мышей уже нет, кошки ни одной не осталась, траву, солому секут, кору обдирают, растирают в пыль и пекут лепешки. Людоедство на каждом шагу. Сидим в сельсовете, вдруг прибегает деревенский активист, доносит, в такой-то хате девку едят. Собираемся, берем оружие, идем в ту хату. Семья вся дома в сборе, только дочки нет. Сонные сидят, сытые. В хате пахнет вареным. Пачка жарко натоплена, горшки в ней стоят. Начинаю допрашивать:
- Где ваша дочь?
– В город поїхала…
- Зачем поехала?
– Матеріалу на плаття купить.
- В горшках что?
- Та куліш..
Выворачиваю этот «кулиш» в миску – мясо, рука с ногтями плавает.
- Собирайтесь, пошли!
Закона о людоедстве нет. Нам инструкцию спустили, решать на месте. Вывели их за село, в балочку, пошлёпали из пистолета в затылок, землей слегка присыпали – потом волки съедят».
Товариш Рижевол називає голод 1932-33р.р. трагедією. Це так. Тієї трагедії не описати ні в яких томах. Дикі злочини проти народу творилися силами Червоної армії. Одних чекістів тут було не достатньо. Цією трагедією командував комуністичний кат – Якір. Він міг робити все, що хотів. Колективізація була можлива тільки під кулеметним вогнем. Голод був організований штиками армії-визволительки, це її бойові загони відбирали все, що маємо вважати їжею і знищували. Не про одного Якіра тут мова. Всі вони стратеги до тих злочинів руки приклали, а Якір тут тільки приклад. Просто не треба було відбирати зерно, не треба було різати корів та свиней, не треба було хлоркою засипати м’ясо, не треба було палити хліб. Але худобу зганяли у вагони й тримали там тижнями без води і корму, щоб подохла та людям не дісталася. Щоб народ підкорився, щоб загнати людей у колгоспи. В Одесі, після того, як червоних вибили, було проведено розслідування злочинів.
Повна картина в кузні Мельгунова «Красный террор в России» (Берлін 1924р.). Ось дещо з тієї книги про небачені в світі злочини. «В Воронеже пытаемых сажали голыми в бочки, утыканные гвоздями и катали. На лбу выжигали звезды. Священникам надевали на головы венок из колючей проволоки. В Царицыне и Камышине пилили кости. В Полтаве и Кременчуге всех священников сажали на кол. В Екатеринославле предпочитали распятие. В Одессе офицеров привязывали цепями к доскам и жарили, других разрывали пополам колесами лебедок, третьих опускали по очереди в кипяток и в море, а потом бросали в топку».
Особиста участь Якіра в страшних злочинах встановлена документально. Не в Одесі, а на Дону, куди він привів 500 китайців. До речі, під час Громадянської війни воювало 40 000 найнятих комуністами китайців. Євген Лосєв вперше опублікував таємну директиву Я. Свердлова: «Провести массовый террор по отношению ко всем казакам принимавшим не только прямое, но и косвенное участие в борьбе с советской властью». За наказом Леніна знищували за одне слово проти комуністів. У четвертому томі Леніна на сторінці 367 є доповідь Леніна: «Нас ругают меньшевики за то, что мы расстреливаем. Если бы мы не расстреливали, большевики не продержались бы у власти и трех месяцев».
Якіру директива здалася м’якою, тому він випустив свою: «О процентном уничтожении мужского населения».
У Тамбовській області було велике селянське повстання. Нарком РККА Тухачевський привів туди армію й отруйним газом знищили селян й все живе, що було в тих лісах.
В. Суворов у книзі «Очищение» (стр. 246) привів наказ ВЦИК. Цитую: «Приказ. Полномочной комиссии ВЦИК №116 г. Тамбов 23 июня 1921г.». Наказ ВЦИК – це інструкція боротьби з незадоволеними. Короткий зміст наказу: «Намічаються певні волості. Туди прибуває військовий трибунал та командири військових частин для чистки. Волость охоплюється солдатами. Вхід та вихід з волості на час операції заборонений.»
Полонили 60-100 заручників, місцевим дають 2 години на видачу бандитських сімей та зброї. Населення попереджається, що на випадок відмови дачі свідчень, заручники будуть розстріляні. Якщо свідчень ніхто не давав протягом двох годин заручників розстрілювали на очах населення. Після цього полонили нових заручників. Закінчується наказ словами: «Настоящее полномочная комиссия ВЦИК приказывает принять к исполнению». Підписи: Антонов-Овсеенко, командующий войсками Тухачевского.
Всі червоні злочинці, оголосили себе героями, «зсучували» народ, змушуючи видавати сусіда, кума, батька і брата, а потім ще й ловити їх по лісах та вбивати.
Рижевол пише: «Страна всеми силами старалась помочь и облегчить страдания людей, создавались пунктіпитания в Троицком районе». А як це зрозуміти? Спочатку відібрали все зерно (продовольче, фуражне, посівне), а потім почали створювати «пункты питания»?
Мій покійний батько у ті роки вчителював у с. Тарасівка Троїцького району. Він свідчив, що коли вмирали батьки, дітей збирали у школу. Варили якусь юшку, а діти мруть. Іде батько до школи, бачить, що завгосп Г.Голосний везе повну бричку дітей закопувати. Батько й каже: «Гриша, що ж ти робиш? Вони ж ворушаться?», а той відповідає: «Вони все рівно через годину помруть». Якщо Рижевол захищає злочинців, значить він сам злочинець, як і перші секретарі Сватівського райкому, портрети яких чомусь висять на дошці пошани у міській раді.
Віктор Олексійович! Розумні люди перебувати у вашій партії ніколи не будуть. Ви пишете, що сьогодні люди також голодні. Тільки напівголодні і Україна топчеться на місці через таких, як Ви, бо правлять люди виховані у ненависті до свого українського. Ваша партія рано, чи пізно буде заборонена. Якби Ваша партія відмовилася від злочинного марксизму-ленінізму, як це зробила Китайська компартія тоді була б інша справа.
Член громади, Анатолій Гриценко.
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
