З 01.01.2013 державна реєстрація прав проводитиметься органами державної реєстрації прав - структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби, та нотаріусами, як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Процедура державної реєстрації прав визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.
Слід зазначити, що у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва державна реєстрація прав проводитиметься безпосередньо нотаріусом, який вчинив таку дію.
Діюче законодавство передбачає 14 робочих днів для проведення державної реєстрації прав. Якщо йдеться про обтяження речових прав чи іпотеку, то цей строк складає 1 робочий день.
Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться нотаріусом одночасно з вчиненням такої дії.
Таким чином, звертатися до нотаріусів за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках:
1) проведення державної реєстрації права власності перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року;
2) проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.
Перш за все слід зазначити, що наділення нотаріусів повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав направлено на спрощення такої процедури, а також на максимальне її пристосування до потреб користувачів цієї послуги.
Здійснення державної реєстрації права, що виникає на підставі нотаріально посвідченого правочину, тим нотаріусом, який посвідчив цей правочин, допоможе значно скоротити час, необхідний для дотримання власником нерухомого майна всіх передбачених законодавством процедур, направлених на офіційне визнання державою набутого ним права.
А.В. Кривошея, державний нотаріус, завідуючий Другою Сватівською ДНК