Живемо від виборів до виборів…. Новини Голос Громади

Минулої неділі, 28 жовтня, пройшли вибори депутатів до Верховної ради. Багато наших земляків взяли участь у волевиявленні, і відділи свій голос за кандидата, якому довіряють та партію, на яку сподіваються.

Зранку я вирушила на виборчі дільниці, аби поспостерігати за процесом голосування, оцінити рівень явки виборців та поспілкуватися з людьми.

Треба зазначити, що на всіх дільницях належним чином було створено умови для комфортного голосування сватівчан: додаткове освітлення кабінок, стільці для відпочинку, відсутність задухи і найголовніше достатня кількість людей, які обслуговували виборців. Стосовно явки наших земляків на виборчі дільниці, то тут у порівнянні з минулими виборами натовпу і черг не було. Взагалі, тенденція зниження рівня кількості голосуючих спостерігається на кожних виборах, що свідчить про незацікавленість сватівчан у цьому процесі та зневіреності у «великому керівництві».

Вибори відзначилися великою кількістю спостерігачів від різних політичних сил та наявністю відеокамер. Це нововведення унеможливлювало порушенням під час виборчого процесу та робило його більш прозорим і відкритим, а також дисциплінувало роботу членів виборчих комісій.

Я поцікавилася у сватівчан, які вже проголосували : «Що вони чекають від парламентських виборів і кому віддають перевагу?»

Микола Іванович, пенсіонер:

- Живемо від виборів до виборів, а точніше від одних хапуг до інших. Дуже прикро, що коли наші обранці «відлітають» до «київської годівнички» то забувають про людей, що їм повірили та допомогли «пробитися». Вони не вважають за потрібне віддячити землякам та виконати обіцянки, і згадують про нас лише перед наступними виборами.

Людмила Антонівна, пенсіонерка:

- Голосую завжди. Боюся, що моїм голосом скористаються за моєї відсутності, хоча кажуть, що зараз це неможливо. Хотіла проголосувати за комуністів, але передумала, бо жодного разу у місцевих газетах не прочитала про їх кандидата. Можна було б і розповісти людям про нього, а не економити. Відтак віддала голос за людину, про яку хоч щось знала.

Віктор Олександрович, працюючий:

- Проголосував за діючу партію. Не з усіма рішеннями та реформами згоден, але вони хоча б зовнішні борги віддають. Самі поміркуйте, як під час скрути родинам важко сплачувати кредити та борги, а тут «кабала» державних розмірів. А ще це Євро! Скільки грошей потягло з державного бюджету, і навряд, що ці витрати швидко відшкодуються. Ідея – гарна, але не своєчасна, а її потрібно було втілити щоб не осоромитися. Сподіваюся, що наступні кроки будуть послідовними і державу не втягнуть у наступну «грошову халепу», а почнуть займатися добробутом українців.

Ігор Андрійович, сватівчанин:

- Я доволі молода людина і вважаю, що владу потрібно повністю змінити. Не треба щоб «слуги народу» майже все життя нам так «тяжко прислуговували». Хто не хоче йти добровільно - потрібно гнати, а дорогу треба давати молодим та новим партіям, які ще себе не дискредитували.

Ірина Миколаївна, вчителька:

- Як би не проголосували люди на місцях, все одно долю держави вирішуватиме новий склад Верховної ради, а точніше вміння і бажання домовитися між собою. Зможуть вдало «поділити портфелі» – держава працюватиме, ні - почнуть знову чубитися, підбурювати народ і витягати «брудну білизну» один одного. Соромно за таку ситуацію в країні і що з нас сміються інші держави… Це тільки кажуть, що нас чекають у Європі і «Старий світ» хоче бачити нашу країну сильною. Насправді нікому не потрібний сильний і могутній сусід, який може сам впоратися з усіма проблемами. Краще тримати під контролем країну, що знаходиться на межі злидарювання.

Іван Леонтійович, пенсіонер:

- Добре, що всього два папірці, і тому можна розібратися у бюлетені. А загалом, не зрозуміло навіщо нам скільки партій і депутатів у Верховній раді. Раніше за радянських часів, була одна партія, а обранців з усього Союзу менше ніж в Україні зараз, і не сиділи вони у столиці, а працювали на місцях. Треба скорочувати чисельність депутатів і «гнати» їх з крісел працювати у регіони, вирішувати наші з вами проблеми. А законами хай переймаються фахівці. До речі, їх прийняли стільки, що вистачить на декілька держав, аби тільки їх дотримувалися.

Любов Олексіївна, безробітна:

- Обурює, що у людей відібрали право проголосувати «Проти всіх». Вважаю, що таких бажаючих, висловити недовіру нікому була б більшість українців. Мабуть, з переляку, що вибори у такому разі визнають такими, що не відбулися, можновладці перестрахувалися і прибрали цей варіант. За цих обставин громадянам все одно доведеться когось обирати. Сподіваюся, що влада не перемудрувала, бо так з під боку можна отримати політичну несподіванку.

Олександр Васильович, державний службовець:

- Як би життя не складалося, а голосувати потрібно. Весь світ живе за такими правилами. Байдужість та інфантильність гірше за все. Позиція «моя хата з краю» завжди має погані наслідки. Голосувати треба не за «гречку», а за «ідею», бо обираємо майбутнє для наших дітей. Владу краще змінювати на виборах, а не шляхом революції. Прикро, що люди зневірилися і не приймають участь у обранні влади. Більшість населення України – люди порядні, а їх майбутнє вирішують інші. За добро треба боротись. Так було завжди.

Ось такими думками поділилися мої співрозмовники. Скажу чесно, оптимізму у відповідях сватівчан було дуже мало, скоріш це скромні сподівання на майбутнє.

Що стосується офіційних цифр і результатів виборів, наводимо їх у цьому номері видання. Тож знайомтеся, і робіть свої висновки, а можливо хтось спрогнозує майбутнє нашої нової політичної «еліти».

На фото: під час виборів

Юлія Огданська.

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Живемо від виборів до виборів…

Живемо від виборів до виборів… фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!