Для міського голови дуже важливо почути та сприйняти думку кожного мешканця міста. Думок багато і кожен дивиться на проблеми тільки своїми очима, має своє розуміння і своє бачення шляхів розв’язання.
Нещодавно в газеті «СВ» з’явилася нова рубрика «депутатские разногласия», в ній звичайний робочий момент, коли кожен депутат висловлює свою думку при обговоренні того чи іншого законодавчого акту, чомусь було названо «разногласием». Депутат міської ради Світлана Пономарьова висловлює своє бачення на питання про затвердження плати за тимчасове використання місця при здійсненні торговельної діяльності. Депутат доводить до відома виборців, що вона була особисто проти затвердження даного положення. Я поважаю думку Світлани Іванівни і не бачу тут якоїсь сенсації.
Посперечатися в деяких моментах можу, наприклад про «славнозвісних бабусь». Я не пригадую жодної ситуації, коли за відро картоплі або за букет вирощених на присадибний ділянці квітів міська рада «била по рукам бідних бабусь». Але підштаники, труси, простирадла і т.д., розвішані на стільцях та деревах, а то і розкладених просто на землі (як наприклад на вул. Ветеринарній), доводилось бачити неодноразово, та й пальто і курточки не один раз майоріли на каштанах на вул. ім. Дзержинського. Останнім часом тротуар навколо квітника поблизу магазину «Тканини» на пл. Радянській теж перетворюється на міні - базар з різноманітним асортиментом квіткової та іншої продукції. Зручно? Можливо! А хто буде прибирати наслідки такої несанкціонованої торгівлі? Це питання перше.
Питання друге. Ми вже настільки стали себе не поважати, що можемо купувати будь що, будь де і будь у кого. М’ясо — з землі, молоко — у поліетиленовій тарі, сир — з пакета, який невідомо на що використовувався до цього. Головне, щоб зручно та дешево! А про дотримання санітарних норм та обов’язкове проходження медичного огляду такими «горе-продавцями» годі й говорити. Хто вам гарантує, що куплене молоко не від лейкозної корови, що продавець не хворіє на туберкульоз або інфекційну хворобу, а суниця не підживлена результатами «чистки» туалету на власному подвір’ї.
Питання третє. За утримання у належному стані торговельної точки, санітарний стан та дотримання Правил благоустрою відповідають підприємці, за якими закріплено дану територію. І якщо на цій ділянці з’являються «стихійні продавці», то вони відмовляються прибирати за ними. Не буде зайвим нагадати, що статтю адмінкодексу про заборону торгівлі з рук у не встановлених місцях не скасовано. Місто повинно бути чистим, впорядкованим, естетичним і красивим! Щоб було зручно, безпечно та законно.
Єдине, що мене здивувало у коментарі депутата Пономарьової – це фраза «… городской совет решил искать возможности пополнять бюджет – это похвально, что там думают, где деньги взять». Дорогий мій депутат! Міська рада – це і Ви теж! Це ми з Вами думаємо разом, це ми з Вами разом вирішуємо і нам відповідати перед громадою РАЗОМ! Просте неприйняття – це ще не позиція і не шлях розв’язання проблеми! Внесіть свої пропозиції, доведіть потребу пільг або необхідність вибіркового ставлення до певної групи людей, на яких не буде поширюватися дане рішення, запропонуйте альтернативу – ось це буде конструктивно! Така позиція буде свідчити про турботу за місто, «бабушек», і роботу депутата! А від спекуляції про важке життя, яке додатково погіршують вигадки мерії – «тхне» дешевою передвиборчою метушнею.
За власну позицію та особисту думку дякую. Над документом попрацюємо спільно з Вами!
З повагою — Євген Рибалко, Сватівський міський голова