Ох, і наїхало гостей до нашого міста! Заполонили площу Радянську яскраві костюми, чудові дійства, дивовижні витвори людських рук та уяви! Красиво, урочисто відбулася хода учасників фестивалю, які зібралися тут не тільки з різних куточків України, а й з інших братніх країн. Саме з однією з таких учасниць, представницею Білорусії, нам і довелося поспілкуватися.
Валентина - щира та привітна людина, приїхала з містечка Пружани Брестської області, яке дуже схоже на Сватове. Населення його складає 17 тис. мешканців. Нас цікавило, як сьогодні живуть люди в країні, яку ми пам’ятаємо по якісним трикотажним виробам та відмінним цукеркам. Наша співрозмовниця колишній військовослужбовець, зараз на пенсії (на вигляд їй до 50-ти років), займається приватним бізнесом. У вільний час повністю присвячує себе пісням. Наш рівень життя вона оцінює, як дещо нижчим за їхній. Пенсійне забезпечення людей поважного віку у своїй країні вважає кращим за наше.
На питання про забезпеченість продуктами харчування співрозмовниця відповіла, що переважно вживають продукцію власних товаровиробників (м’ясо, молоко, птиця, овочі). Ферми, які будувалися ще в роки «спільного» соціалізму, ніхто не знищів та до рук не привласнив – 90 відсотків їх так і залишилося у державній власності. Про наші дороги сказала, що порівняння з білоруськими вони не витримують – там набагато кращі.
Валентина щиро відзначила те, що організація свята на Сватівщині була дуже доброю. Також співрозмовниця зазначила, що Сватове - дуже затишне, квітуче та впорядковане містечко, чого не можна сказати за всю територію України, по якій вони проїжджали!
Ось такими нас побачили наші брати-білоруси! Ми виказали їм всю свою гостинність, але, на жаль, не змогли приховати недоліки суспільного ладу, чиїсь прорахунки та не зовсім задовільний рівень життя наших громадян.
Кор. «Голосу громади»