До редакції звертаються сватівчани із питанням: чи мають право агітатори різних політичних сил під час виборчої кампанії опитувати населення про прихильність до того чи іншого кандидата?
У місті Сватове працює бригада найманих добровільних помічників (адже безкоштовно ніхто по вулицях бігати не буде), які буквально “тероризують” місцеве населення одним єдиним питання: «За кого Ви будете голосувати?». Ця людина може прийти додому декілька разів, якщо хазяїн з будь-якої причини відмовляється надавати свою особисту думку з приводу голосування на виборах.
Опитування громадян і оприлюднення результатів громадської думки стали звичним явищем у багатьох країнах світу. Це один із інструментів виборчої кампанії. У такий спосіб визначається не лише ступінь підтримки населенням політичних партій, а й ставлення його до широкого спектру соціальних і політичних питань, що потім коментується в засобах масової інформації. Упродовж останніх п’ятнадцяти років деякі європейські країни прийняли закони для врегулювання практики проведення опитувань громадської думки. Ці закони, як правило, визначають передвиборчий період, під час якого публікацію опитувань громадської думки заборонено. Виправданням, що спрямовані на захист таких дій, є вигадана необхідність захисту громадянина від будь-яких надмірностей, які можуть заплутати його або заважати свободі його власного вибору.
Вибір, який робить електорат – не механічна справа, бо розум виборця – це не комп’ютер, в який можна ввести відсоткові відношення і бути впевненим, що на виході отримаєте даний голос. Мало хто з виборців голосує лише в силу того, що знає вибір інших людей.
Наймані добровольці мають право проводити соціологічне опитування населення про рейтинги кандидатів. Результати даного опитування аналізують у передвиборчому штабі тієї чи іншої політичної сили, щоб проаналізувати розстановку сил в окрузі та дії суперників. Згідно ст. 67 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов’язаного з виборами із обов’язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплено опитуванням, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки. Законодавство України обмежує оприлюднення результатів опитування громадян на завершальних стадіях виборчої кампанії.
Виникає питання — чи є якісь правила щодо проведення опитування? Так, певні правила щодо соцопитування населення, звісно, є. Якщо до Вас завітали такі гості, і напряму цікавляться Вашою особистою думкою, по-перше — Ви маєте право відмовитися від спілкування. По-друге агітатори-опитувачі повинні представитися і надати інформацію про мету опитування і яку політичну силу вони представляють. По-третє: якщо проводиться опитування в телефонному режимі, Ви маєте повне право в коректній формі відмовитися від спілкування і не надавати взагалі ніякої інформації. Конституційне право кожного українця — не брати участі в соціологічному опитуванні.
Опитування громадської думки може мати значний вплив на результати голосування, особливо там, де їхнє значення сприймається неадекватно. Таким чином, одним з елементів обов’язку з інформування виборців засобів масової інформації, що оприлюднюють результати опитувань громадської думки є надання достатньої інформації для розуміння аудиторією значення опитувань.
P.S. Під час неофіційного спілкування з окремими агітаторами більшість з них запитує про участь у виборах міського голови Є.В. Рибалка.
Ольга Найдьонова