Днями в ефірі обласного радіо прозвучала передача за участі народного депутата України Віталія Курила. Тема, яка звучала в ефірі – одна з найгостріших для села: питання створення робочих місць, проблема працевлаштування. Гість студії – ініціатор нової програми зі створення робочих місць у сільських регіонах Луганської області. Під керівництвом парламентаря вона пройде кілька робочих етапів, буде реалізована для шістьох районів нашого краю, а згодом стане прикладом для відновлення економічного потенціалу сільських територій в усій Україні. Про це детальніше – у наведеній нижче розмові. Перед мікрофоном працювала журналіст Луганської обласної державної телерадіокомпанії Ольга Кузнєцова.
- Віталію Семеновичу, Вам, людині, яка народилась і виросла у селі, небайдужа доля сільських жителів. А доля ця залежить від економічного стану тих чи інших територій. Стало відомо, що Ви розробляєте програму економічного розвитку потенціалу сільськогосподарських районів Луганщини. Розкажіть про це.
- Справді, така програма практично розроблена. І ми (а працює над програмою ціла команда фахівців!) хочемо впровадити її в життя насамперед для сільськогосподарських районів півночі Луганської області. Ця територія відрізняється від інших. По-перше, Луганська область найбільше урбанізований регіон в Україні, це промислова область. Тут проживає всього лише 13% сільського населення. У жодній іншій області, навіть Донецькій, немає такого маленького відсотка сільського населення. Але при цьому сільськогосподарські райони в Луганській області займають практично половину території. Наш регіон за площею один з найбільших в країні.
У нас виходить таким чином, що величезна сільськогосподарська територія дуже слабо заселена. І звідти і по сьогоднішній день йде потужний відтік жителів. Особливо це стосується молоді. Причини цього: економічна недорозвиненість, досить серйозний занепад сільського господарства. Ні промисловості, ні роботи! І, як наслідок, фактичне запустіння цих територій. Наша програма як раз на тому і стоїть, щоб відродити ці території.
- І в той же час люди, які виїжджають із села, поповнюють ряди безробітних в місті. Тому що і тут не все благополучно.
- Тут теж неблагополучно, хоча, звичайно ж, багато хто знаходить якусь роботу. Все-таки в місті краще працювати, ніж в селі, тому що у молоді виникає якийсь шанс піти навчатися, потім, коли вчаться, вже підшукують якусь роботу, хоч тимчасову, хоч постійну, за фахом чи ні. Але назад в село практично не повертаються.
І ось один з перших кроків, який ми зробили, це те, що в Старобільську відкрили філію університету. Там контингент близько 1200 молодих людей, які залишились жити на селі і там здобувають вищу освіту.
Але просто затримати молодь на селі на кілька років – цього недостатньо. Треба щоб цим молодим людям дати потім роботу, щоб створити робочі місця. І суть програми - створити нові робочі місця!
- Конкретно, як це відбуватиметься?
- Ми вивчили економічний потенціал цих регіонів: найголовніше, і це всім зрозуміло, тут сільське господарство. Тому треба спиратися насамперед на сільське господарство. Саме в цій галузі створювати нові робочі місця. Бо розповідати байки людям про створення курортних зон, про будівництво в майбутньому якихось нових величезних підприємств, іще чогось – це, знаєте, така довгограюча перспектива, яка вимагає величезних інвестицій. Ніхто зараз великі гроші не везе в Україну в умовах кризи. І в такі країни, як Україна, не вкладають гроші, не тому, що ми, українці, чимось завинили, а це загальна світова тенденція. Тому потрібно знаходити, як за рахунок невеликих інвестицій, невеликих державних програм створити досить багато робочих місць.
Основний вихід - різні форми кооперації на селі. Тобто створення підприємств малого й середнього бізнесу, підтримка його. Підтримка перш за все з боку держави, і, таким чином, збільшення зайнятості людей на цих територіях.
Завдання номер один: щоб була прийнята державна цільова програма, яка стосується саме цих територій (півночі Луганської області). Оголосити їх зоною пріоритетного розвитку. А це значить, що тут буде пільгове оподаткування для дрібного, середнього бізнесу та державна підтримка. Іншого ми просто не бачимо.
- Віталію Семеновичу, але ж відбувається все одно так, що вершки знімають виробники товару, який зростив на своїх землях селянин. Чи немає в перспективі підтримки тих, хто сам виростив, сам опрацював і сам продав цей товар? Адже зараз наживаються перекупи.
- Не можна орієнтуватися на те, що той, хто виростив, повинен донести до столу. Так ніде в світі не буває. І ось ці, як ви їх називаєте, перекупи, а взагалі в економіці це називається посередники - ланки одного ланцюга. Між виробником і споживачем все одно повинні стояти якісь ланки. І це, якраз, теж робочі місця. Інша справа, що ланцюги ці повинні бути не такі видовжені, тобто не 10-15 посередників. Це перше.
І друге - держава повинна регулювати всякого роду торгівельні надбавки й різні націнки. Вони не повинні бути максимальними, вони повинні бути на мінімальному, обґрунтованому рівні, щоб ціна від виробника до споживача не виросла в десятки разів. Ось це завдання державне і державних органів. У нас цих органів створена маса. Наприклад, із захисту прав споживачів. Але вони дуже часто стоять на захисті великого бізнесу, а не виробника і споживача, тому державне регулювання потрібне і воно має бути серйозне: регулювання має бути таким, щоб ціни не злітали до стелі. У нас же на сьогоднішній день там, де стоять перекупи, ніхто не регулює ціни. Наприклад, молоко зараз закуповують по 1.6 грн. у селян, а зайдіть у магазин - там вартість літру молока 7-8 грн. Тобто, зросла більш ніж в 6 разів. За рахунок чого? Просто встановлюють ціну і ображають при цьому реального виробника. Забувають про те, що потім така політика знищить виробника, не буде зовсім молока у нас, і будемо його закуповувати вже у сусідніх країн.
- Коли можна очікувати початку реалізації програми?
- Ми вже її починаємо реалізовувати. Перш за все, програма повинна пройти схвалення громадськості. Щоб ніхто не сказав, що програму вигадали кабінетах, що вона відірвана від життя. Ми залучаємо громадськість до створення програми, до її адаптації. Причому йдеться про адаптацію до кожного району окремо. Тому що в кожному районі є своя якась специфіка. І потім починається етап реалізації програми. Він складний, не одного дня, полягає насамперед у тому, щоб залучити інвестиції під цю програму і залучити державну підтримку. Це вже маю багато в чому виконувати я, інші народні депутати, які можуть лобіювати такого роду питання.
Такого роду програми - це речі багаторічні. Це програма, яка повинна діяти постійно, тому що за 1 рік або за 1 місяць або навіть за 2-3 роки ситуацію кардинально на півночі Луганської області, у сільському господарстві не зміниш. Адже будували роками, потім роками розвалювали, і відродити українське село не так-то просто. Особливо у нас на Луганщині, де і кліматична зона не найсприятливіша. Тут потрібні наполегливість, терпіння і щоденна праця. Але я переконаний, ми знайдемо ініціативних людей на селі, знайдемо відгук і розуміння програми на різних рівнях влади (а воно вже є!), і ця програма стане пілотною, а згодом буде перейнята іншими регіонами України.
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
