В умовах становлення демократичного суспільства головним обов’язком держави є неухильне забезпечення прав і свобод людини, права на судовий захист. Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.
Вирішення трудових спорів регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом України “Про охорону праці”, іншими законами та постановами КМУ. Згідно зі ст. 124 Конституції України всі без винятку трудові спори можуть розглядатися безпосередньо в суді. Відповідно до вимог діючого законодавства, у разі пред’явлення позову про стягнення належної працівникові заробітної плати строки давності не застосовуються.
У разі поновлення працівника на роботі розмір заробітної плати, що стягується на його користь, визначається із заробітку за останні два календарні місяці, з врахуванням “Порядку обчислення середньої заробітної плати”, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року (з наступними змінами).
При звільненні працівника роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику всю належну зарплату та інші платежі. Якщо з вини власника, юридичної особи, розрахунки з працівником не проведені, останній може пред’явити позов про відшкодування середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Крім того, згідно вимог діючого законодавства, роботодавець не може в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором.
Державне регулювання оплати праці поширюється на підприємства усіх форм власності стосовно встановлення розміру мінімальної зарплати та інших норм і гарантій, а також щодо умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній чи комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються з бюджету. Оплата працівників бюджетних установ, організацій визначається Кабінетом Міністрів України. Система договірного регулювання здійснюється на підставі угод, що укладаються за генеральними угодами чи на галузевих, регіональних, виробничих рівнях згідно із Законом “Про колективні договори і угоди”.
Захист трудових прав здійснюється в судах загальної юрисдикції за вибором працівника, який вправі самостійно звернутись до суду за захистом своїх оспорюваних прав і інтересів.
Помічник прокурора Сватівського району О.М. Сафонова