Я не «червонець», щоб усім подобатися Останнім часом журналісти «СВ» і окремі місцеві політичні діячі всіляко намагаються зробити з мене «негативного» героя. У яскравих барвах інформують населення про те, що я проти ремонту пологового будинку, «тирю» світло на вулиці, і взагалі, я — «сірий кардинал». Шановні земляки, з обранням мене секретарем міської ради я не змінився, «зірковістю» не захворів, яким був — таким і залишився. У цьому кожен може легко переконатися, завітавши до мого кабінету. На всі гострі запитання відповідаю так, як їх бачу, «хвостом» не виляю і підборами не цокаю. Я добре знаю, що не подобаюсь окремим громадянам, особливо тим, які не платять за вивезення та утилізацію сміття; не подобаюсь порушникам, з якими проводжу бесіди та роз’яснювальну роботу з приводу їх дебошів та пияцтва; не подобаюсь деяким громадянам, з якими не пішов на сумнівні домовленості — я це добре знаю! Та я не «червонець», щоб всім подобатися — я посадовець, чиновник, і виконую свої обов’язки, хоча іноді доводиться діяти так званими непопулярними (але цілком у межах закону) методами! Я не проти критики, спрямованої на мене особисто, але що то за критика: «…у секретаря горсовета Звягольского на стройке горит свет и провода накинуты напрямую - в обход счетчика». Це зовсім не критика, це намагання заплямувати мою репутацію та принизити мене в очах сватівчан. Звісно ж, це не відповідає дійсності, але тінь сумнівів у душі виборців закрадається. У мене на будівництві паркану немає, і всі лічильники розташовані на будівлі. Заходьте і дивіться самі, перевіряйте. Я хочу сказати громадянам нашого міста: ви повинні чітко розуміти, що журналісти «СВ» зараз знаходяться в активній опозиції до міської ради. Все, що б ми не зробили, все, що б не сказали — буде висвітлюватися з негативної точки зору. То мер розповів не той анекдот (мабуть, на думку журналістів, мер повинен бути постійно, навіть під час гри КВК, пихатим і зосередженим. І якщо він, на вашу думку, розповів непристойний анекдот під час веселої гри, то чому тоді ви, такі «моралісти», надрукували його в газеті?). То хтось не так подивився, то блимнув очима, то в шапці, то без неї. У всьому вбачається суцільний негатив. А ось журналісти — люди високоморальні, високоінтелектуальні, суперобізнані, непідкупні, правильні і без гріха. Дивна логіка у наших працівників пера. Коли вони щось описують та звертаються до різних інстанцій — це критика і боротьба за справедливість, а коли пишуть про них і теж звертаються до різних інстанцій — це боротьба зі свободою слова. На жаль, деяким видавцям потрібна «кричуща» назва статті, й тоді газета розійдеться, як гарячі пиріжечки. Хто з нас буде платити за буденні, робочі статті? Всі ми, на жаль, любимо плітки і з задоволенням читаємо їх. Журналісти чітко це розуміють і вдало цим користуються. Зараз з відомих причин об’єктами критики є мер міста і я. Та прийде час, з’являться нові герої. Сьогодні преса рідко буває вільною. Стиль, тема, манера написання залежать від елементарного грошового замовлення, як говориться — на потребу дня, і хто платить, той і замовляє! Дуті сенсаційні викривлення — це «хліб» деяких місцевих видань. Тепер щодо висловів С. Ковальова про моє «сіре кардинальство». Сергію Миколайовичу, Ви мене погано знаєте, я інтригами не займаюсь, друзів не зраджую, а начальству заради вигоди не прислуговую. Ви добре знаєте, що у міській раді «твердою» рукою керує мер міста — Є. Рибалко. Про яке сіре кардинальство Ви говорите? Якщо Ви володієте фактами про мою негідну поведінку — скажіть прямо! А так виглядає не дуже солідно. Шановні опоненти, не переймайтеся моїм життям, не хвилюйтеся за моє крісло, ви втримайте своє та збережіть свою честь і гідність. Вічних посад не буває. Для мене головне — не втратити совість і власне обличчя. А щодо «бурхливої» тарифної теми, подорожчання тарифу на вивезення та утилізацію сміття — як було б добре, якби і пан Крюков знизив ціну на своє видання. Чи це економічно необґрунтовано? Газета повинна «давати прибуток», годувати видавця! Так. А сміття повинні вивозити безплатно? Бажаю усім «принциповим» і «незалежним» виданням та працівникам пера дійсно бути принциповими і незалежними. Сподіваюся, що цього року «чесні» та «принципові» журналісти не будуть осоромлені участю в передвиборчих перегонах однієї з партії і одного з кандидатів у депутати. Може, все ж таки зробили висновок з виборів 2004 року. Час покаже обличчя кожного. Всім удачі!