У перші два тижні нового року в нашому місті відбулось багато суспільно важливих подій, про які ЗМІ поінформували громадськість. Але склалося враження, що найбільше керівництво району та деяких депутатів від партії Регіонів хвилювало кадрове рішення міської ради — звільнення з посади головного редактора «Голосу громади» Верещагіна В.Г. Якщо проаналізувати дії самого В.Г. Верещагіна і його окремих однопартійців, то складається враження, що питання прийняття бюджету міста набагато менше турбує громадськість, ніж звільнення головного редактора. Тому інформуємо сватівчан про обставини звільнення головного редактора «Голосу громади» і тих подій, які відбувалися навколо цього. Ачкасова С.О., юрист міської ради: Верещагін В.Г. працював на посаді головного редактора газети «ГГ» на контрактній основі. Контракт — це особлива форма строкового трудового договору. Термін дії контракту закінчувався 31.12.2011 року. Жодна зі сторін контракту не виявила бажання подовжити його. 30 грудня 2011 року Віктор Григорович побажав припинити трудові відносини, подавши заяву про звільнення. Розпорядженням міського голови В.Г. Верещагіна було звільнено з посади. 12 січня 2012 року рішенням депутатів міської ради було затверджено розпорядження про звільнення головного редактора газети. Луньов А.Є., керуючий справами міської ради: 6 січня 2012 року до міської ради зайшов Верешагін В.Г. Я запитав у нього про передачу ключа від службового кабінету. У відповідь Віктор Григорович, м’яко кажучи, некоректно повів себе і відмовився віддати ключ. Яцина О.С., кореспондент «Голосу громади»: 6 січня 2012 року до редакції зайшов Віктор Григорович і дав мені розпорядження набрати статтю. Верещагін зазначив, що залишається головним редактором, а також обурювався тим, що Верещака Ю.В. у черговому номері газети зазначена як в.о. головного редактора. Верещака Ю.В., в.о. головного редактора газети «Голос громади»: 30 грудня 2011 року Верещагін В.Г. повідомив, що написав заяву про звільнення з посади, побажав усім всього найкращого і покинув приміщення редакції. Мене ознайомили з розпорядженням про моє призначення виконуючою обов’язки головного редактора. 6 січня 2012 року Віктор Григорович прийшов до редакції із заявою, що він залишається на посаді. Від керівництва міської ради я дізналася, що розпорядження про його звільнення є чинним. Цього ж дня Віктор Григорович самовільно почав працювати на комп’ютері та давати вказівки працівникам редакції. На мої зауваження ніяк не реагував. З метою уникнення конфліктної ситуації я запропонувала йому до прийняття остаточного рішення залишити приміщення редакції, на що він відповів категоричною відмовою. Звягольський О.В., секретар міської ради: Мені стало відомо, що Віктор Григорович, перебуваючи у приміщенні міської ради та редакції газети «ГГ», поводив себе дуже дивно. На зауваження керуючого справами міськради та виконуючого обов’язки головного редактора не реагував. У редакції склалося двовладдя. Віктор Григорович заявив, що залишається працювати і з часом прийме кадрові рішення щодо працівників редакції. Повідомивши Верещагіна В.Г., що на 6 січня він звільнений з посади і не має ніяких юридичних підстав працювати на службовому комп’ютері, я запропонував йому не влаштовувати «цирк» і покинути приміщення. Віктор Григорович категорично відмовився це зробити, і тоді я, у його присутності, викликав наряд міліції. Приблизно через 20 хвилин після спілкування з працівниками міліції, Верещагін В.Г. зі своєю «командою» (Кривоніс С. та Петрушенко В.) залишили приміщення міської ради. Ось і всі події. Звісно, якби Верещагін В.Г. поводився чемно і запитав дозволу попрацювати на службовому комп’ютері у виконуючого обов’язки редактора, звернення до правоохоронців за допомогою не було б. У «НС» № 3-4 (11554-11555) від 13.01.2012 вийшла стаття «Зачем в редакцию «Голосу громади» приходила милиция». Кореспондент у ній описав звільнення службового кабінету від Віктора Григоровича. Маю невеличкі запитання до головного редактора цього видання. Шановний Сергію Івановичу, за Вашою логікою, мабуть, слід вважати, що Просін В.В., який не один рік пропрацював головним редактором «НС», або колишній журналіст цієї ж газети Рагра О.П. не є «посторонними лицами» у редакції «Новин Сватівщини»? А головне — вони можуть без дозволу працювати або перебувати у Вашому чи якомусь іншому кабінеті редакції «НС»? Припустимо, що так сталося. Які заходи реагування Ви будете застосовувати? І чи звертатиметесь до ОВС? Якщо так, то чому цього не повинен був зробити я? Додатково інформую Верещагіна, Кривоноса і Петрушенко про те, що у демократичних та правових державах правоохоронні органи існують, щоб вирішувати конфліктні ситуації, і у цих країнах звернення до правоохоронців сприймається не як «дикий факт», а цілком демократично. До відома сватівчан. Вже після сесії міської ради, на якій депутати підтримали рішення про звільнення Віктора Григоровича з посади, ми подивилися один одному в очі, усміхнулися, побажали здоров’я, потиснули руки… і розійшлися. Таким чином, я вважаю конфлікт вичерпаним. Ось докладна відповідь на запитання, чому до редакції «Голосу громади» приходила міліція.