"Чим далі ти відходиш від цивілізації, тим більше розумієш, що найцінніше - усередині тебе", - говорить Олександр Верещагін, який працює вчителем історії в школі. Він разом зі своїми друзями - Світланою Швець (хореограф) та братами Андрієм і Сергієм Клименками (Андрій - викладач музики в школі мистецтв, а Сергій - вчитель охорони праці в школі) вирішили пуститися в подорож на велосипедах до... Одеси. Щоб всі зрозуміли - це більше 900 кілометрів.
Всі вони вже не перший рік захоплюються велосипедними перегонами, але так далеко подорожувати наважився вперше. Олександр і Ко готувалися до велоперегонів серйозно — склали маршрут подорожі, окреслили плани на кожен день. Речей брали по мінімуму, адже це зайві кілограми. Проте обов'язково взяли із собою прапор Сватового - треба ж бути впізнаваними! Прокласти автомобільний маршрут допоміг Google maps, але, як завжди, життя вносить свої корективи у будь-які, навіть, сплановані дії.
Звіти про саму подорож Олександр виставляв у Фейсбук і люб'язно дозволив "Голосу громади" скористатися його щоденними постами https://www.facebook. com/profile.php?id=100004830943870).
Стартувала велоподорож за маршрутом Сватове - Одеса 16 червня. Земляки розрахували, що триватиме вона (за сприятливих умов) близько 12 днів. Маршрут пролягав Луганською, Харківською, Дніпропетровською, Миколаївською, Херсонською та Одеською областями.
Вже у перший день сватівчани проїхали Борову і заночували в Ізюмі. Наступна ночівля в Близнюках. «Трапилась дрібна поломка - усунули оперативно. Подорож триває... Втім, не пишеться, певно, трохи втомились» - написав Олександр у ФБ.
20 червня земляки підкорили дорогу до Дніпра: «Ми в Дніпрі! Останні півтори доби їхали швидким темпом - наздоганяли час і довірялися простору. Було важко, було жарко.
Дніпровським дорогам окремий респект! Тернівка, Павлоград - приємно вразили".
Дорогу між Павлоградом і Дніпром команда долала вночі і вже о третій ранку були на місці. "Нічніперегони швидкісною трасою — це щось неймовірне! І от ми в Дніпрі - хостел, душ і сон!
Зранку розпочали знайомство з містом. Це кайф — мчати велосипедом в ранковому потоці центральним мостами Дніпра і над Дніпром! Побували у Шевченківському парку, відвідали знамениті дніпровські пляжі і мости-мости-мости — це однозначно магія! Друзі, сідайте на велосипеди! Відходьте від побутовості і міщанства! Подорожуйте, пізнавайте, набувайтесь! І любіть Україну — вона того варта!», - ділиться Олександр своїми враженнями.
На дорогу від Сватового до Дніпра сватівчани витратили п'ять днів. У Дніпрі відпочили, набралися сил, перевірили технічний стан велосипедів. За словами Олександра, загалом вони проїжджали в день від 60 до 130 кілометрів! Ночували майже завжди в наметах, іноді в хостелах. Харчувалися в кафе, корчмах, піцеріях, готували й самі на туристичній плитці, що заправляється газом. Деякі відстані між містами долати за день, деякі - за два, враховуючи специфіку велосипедів і можливості членів команди.
25 червня сватівчани були вже в Миколаєві. Спочатку виїхали з Дніпра у напрямку Кривого Рогу. За словами Олександра, по дорозі зіткнулись з проблемним відрізком дороги: "Вирішили цей проміжок подолати електричкою, а це - лише 2-3 станції довжиною приблизно 35 км. Не рахуючи поїздку електричкою, проїхали за день аж 150 км!" А вже 26 червня вирішили подолати відстань до Миколаєва, а це більше 120 км!
"Виїхали зранку і їхали майже 12 годин
(на відпочинок була лише година).
І от, після спеки, втоми, нервів і, навіть, моментів відчаю ми дісталися Миколаєва. Заночувати вирішили в хос-телі. Після трьох днів велогонки захотілося елементарного комфорту. Зараз вже вечір, скоро спати, в планах на завтра: прогулянка містом і по обіді - виїзд на фінішну пряму. Відстань від Миколаєва до Одеси 130 км, до вечора середи 27 червня маємо намір фінішувати - це на день раніше запланованого графіку", -пише Олександр.
27 червня - червоний день календаря! Перемога!
«Виїхали з Миколаєва надвечір, подолали відстань 80 км. До Одеси лишилося ще близько 60 км. Хотілося їхати далі, але втома давала про себе знати. Тому останню ніч ми провели в с. Федорівка, приблизно за 20 км від Коблево.
Вранці 27 червня стартував фінальний перегон. Як відомо, на фініші завжди важко, але, через кров, піт і сльози (іноді в буквальному сенсі) ми о 13:30 вже в'їжджали в Одесу! Вклалися в графік
- навіть приїхали на день раніше. На велокомп'ютері стоїть відмітка в 960 км - це, враховуючи не лише відстань між населеними пунктами, але й поїздки містами. Ціль досягнута! Іноді мрії збуваються!»
Що тут ще додати? Вітаємо сватівчан з перемогою над собою, над дорогою, над невдачами та відчаями під час досягнення поставленої мети! Кожен обирає свій шлях.
P.S. «Голос громади» дякує Олександру Верещагіну за надані матеріали та фотографіїю
Наталія Світлична